ОГОЛОШЕННЯ

31 березня 2019 року відбудуться чергові вибори Президента України. Завчасно подбайте про можливість проголосувати!

До уваги громадян України!

Центральна виборча комісія оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44189&what=0). 

Верховна Рада України Постановою від 26 листопада 2018 року "Про призначення чергових виборів Президента України" призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року. 

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України і взяти участь у виборах Президента України та народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці при Консульстві України в Бресті, просимо уважно ознайомитися з пам'яткою виборцю, підготовленою Департаментом консульської служби МЗС України. 

Пам’ятка для громадян України, які проживають або перебувають в Республіці Білорусь (Брестська, Гродненська області) у день виборів Президента України 31 березня 2019 року

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
  • дипломатичний паспорт України; або
  • службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на виборчій дільниці саме при Консульстві України в Бресті.

У зв’язку з цим радимо завчасно перевірити інформацію щодо включення ваших даних до списку виборців, а також правильність написання свого прізвища, імені, по батькові та інших даних в розділі «Перевірка включення» за таким посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN .

У разі, якщо особа не включена до списку виборців на цій виборчій дільниці необхідно завчасно (бажано заздалегідь) oсобисто прибути до Консульства України в Бресті і стати на консульський облік:

  • тимчасовий облік – без стягнення консульського збору
  • постійний облік – стягується консульський збір

Перебування на консульському обліку забезпечує автоматичне включення особи до списку виборців на даній виборчій дільниці.

У разі, якщо  особу раніше було включено до Державного реєстру виборців, однак вона з тих чи інших причин змінила виборчу адресу і має намір голосувати за новою виборчою адресою, необхідно особисто подати до Консульства України заяву про зміну виборчої адреси - Примірна форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси  (детальніше: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517 ).

Це стосується, зокрема, випадків зміни виборчої адреси в Україні на адресу проживання/перебування за кордоном або зміни однієї адреси проживання/перебування за кордоном на іншу (наприклад в іншій країні або на території консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи).

Оскільки процедура внесення змін до Державного реєстру виборців вимагає певного алгоритму дій, наполегливо рекомендуємо подавати заяви про включення або зміну даних у Державному реєстрі виборців заздалегідь.

У разі, якщо Вас включено до списку виборців за своєю виборчою адресою, однак Ви знаєте, що у день виборів тимчасово перебуватимете за іншою виборчою адресою, в т.ч. у Білорусі (наприклад, у зв’язку з відрядженням, навчанням, роботою чи іншими подіями), необхідно особисто подати до органу ведення Державного реєстру виборців в Україні заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Це дозволить Вам одноразово проголосувати в день голосування на одній з виборчих дільниць в Республіці Білорусь (детальніше:https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=108&pmn_id=154 ) Зазначена Заява  подається виключно до органу ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою в Україні не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на  виборах Президента України, тобто до 25 березня 2019 року включно.

УВАГА!  Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено можливості включення громадян України до списку виборців закордонної виборчої дільниці в день голосування.

У разі додаткових питань просимо звертатися

e-mail: gc_byb@mfa.gov.ua

або за телефонами: +375 (162) 22 04 55;   +375 (162) 22 03 88

Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 27 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС «Транскордонне та регіональне співробітництво».

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку на сьогодні зосереджено на наступних напрямах:

  • Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики;
  • Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР);
  • Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму (призупинена на прохання української сторони);
  • Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку);
  • Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
  • Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону (Дунайська стратегія);
  • Залучення регіонів України до діяльності європейських регіональних асоціацій, зокрема Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions), Ради європейський муніципалітетів та регіонів (Council of European municipalities and regions), Конференції європейських законодавчих асамблей (Conference of European Regional Legislative Assemblies), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Association of European Border Regions), Конференції периферійних морських регіонів (Conference of Peripheral Maritime Regions), Конференції президентів регіонів із законодавчими повноваженнями (Conference of President of Regions with legislative power), Європейської асоціації представників місцевого самоврядування гірських регіонів (European Association of elected representatives from Mountain Areas)  та Європейських міст (EUROCITIES).

 

Співробітництво в рамках Комітету регіонів ЄС. З метою посилення співпраці між регіонами ЄС та регіонами країн ініціативи ЄС „Східне партнерство” (СхП) у травні 2011 року політичним Бюро Комітету регіонів ЄС (КР ЄС) було ухвалено рішення щодо створення Конференції регіональних і місцевих влад СхП (Conference of regional and local authorities for the Eastern Partnership - CORLEAP).

Установче засідання CORLEAP відбулось 8-9 вересня 2011 року в м. Познань (Польща). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників КР ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП, у тому числі 3 представника від України).

Підтриманням практичної взаємодії між Україною та CORLEAP опікується Українська асоціація районних та обласних рад (www.uaror.org.ua).

Крім цього, КР ЄС сприяє реалізації різноманітних програм регіональної співпраці, спрямованих на посилення інституційної спроможності представників регіонів сусідніх країн. Така підтримка здійснюється шляхом проведення різноманітних обмінів, тренингів, ознайомчих візитів, семінарів, які ініціюються членами КР або регіональними представництвами країн-членів ЄС у Брюсселі.

Водночас КР ЄС забезпечує поширення інформації про соціально-економічний потенціал регіонів країн-учасниць СхП у Брюсселі (шляхом проведенні відповідних презентацій).

З 2011 року в КР ЄС були проведені презентації Автономної Республіки Крим, Вінницької та Дніпропетровської областей.

Щорічно проводиться Відкриті тижні європейських регіонів ((European Open Days Week), які є одним з найбільших щорічних публічних заходів регіонального масштабу в ЄС.

Спільна ініціатива ЄС щодо Криму була офіційно представлена в лютому 2009 року. До реалізації ініціативи долучилися профільні інституції ЄС, а також окремі держави-члени Євросоюзу - Великобританія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Польща, Угорщина, Фінляндія, Швеція та Чехія.

В рамках Ініціативи сторона ЄС надавала допомогу за наступними напрямами: розвиток муніципальної інфраструктури; охорона навколишнього середовища; розвиток муніципальної інфраструктури; покращення адміністративних можливостей місцевих громад та органів місцевої влади; відновлення міст, економічний розвиток; гендерна рівність; охорона навколишнього середовища; розвиток громадського суспільства та приватного; місцеве урядування; підвищення енергоефективності м. Севастополь. 9 лютого 2011 р. було засноване Агентство регіонального розвитку Криму, яке здійснювало загальну координацію проектної діяльності в Криму.

Внаслідок окупації Криму Російською Федерацією імплементація зазначеного проекту за ініціативою української сторони у квітні 2014 року була призупинена, і на адресу Європейської Комісії була направлена пропозиція опрацювати можливість спрямування невикористаних коштів на реалізацію аналогічних заходів поза межами АРК, зокрема, до Херсонської, Одеської та Миколаївської областей.

Реалізація проектів у сфері регіонального розвитку за рахунок фінансових інструментів ЄС.. Фінансова допомога ЄС у цьому контексті надається Україні за рахунок коштів Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) на 2007-2013 рр., період виконання яких було продовжено.

Україна має доступ до трьох програм прикордонного співробітництва (ППС) в рамках ЄІСП: „Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” (бюджет 68,6 млн. євро), „Україна-Польща-Білорусь” (бюджет 186, 2 млн. євро), „Україна-Румунія-Молдова” (бюджет 126, 7 млн. євро), „Чорне море” (бюджет 21, 3 млн. євро).

Зазначені ППС охоплюють Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Одеську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області України, а також АРК.

Загальна координація роботи здійснюється Міністерством економіки і торгівлі України.

Наразі триває робота щодо започаткування аналогічних програм на наступний програмний цикл.

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

  В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:

  - країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;

  - країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

  Стратегією передбачено співпрацю в рамках 11 пріоритетних напрямів з метою досягнення нижчезазначених цілей та показників:

1) поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу:

              1а) внутрішнє судноплавство (координатори – Австрія, Румунія);

              1б) автомобільний, залізничний транспорт та авіаційне сполучення (Словенія, Сербія);

2) розвиток сталої енергетики (Угорщина, Чехія);

3) сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми (Болгарія, Румунія);

4) відновлення та підтримка належної якості води (Угорщина, Словаччина);

5) моніторинг екологічних ризиків (Угорщина, Румунія);

6) збереження біорозмаїття, заповідників, якості повітря та земель (Німеччина – Баварія, Хорватія);

7) розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження інформаційних технологій, наукових досліджень та поліпшення системи освіти (Словаччина, Сербія);

8) підтримка конкурентоспроможності підприємств (Німеччина – Баден-Вюртемберг, Хорватія);

9) інвестиції в освіту та перепідготовку (Австрія, Молдова);

10) підвищення інституційної спроможності та адміністративної взаємодії (Австрія – Відень, Словенія);

11) взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю (Німеччина, Болгарія)

 Фінансування реалізації проектів в рамках Стратегії може бути здійснено за рахунок коштів в рамках наявних програм технічної допомоги ЄС та міжнародних фінансових організацій, національних бюджетів.

 Національним координатором діяльності, пов'язаної з участю України в реалізації Стратегії,  визначено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У вересні 2011 року було утворено Координаційний центр з провадження діяльності, пов’язаної з участю України в реалізації Стратегії.

 Наразі здійснюється робота щодо просування низки проектів української сторони, які отримали Рекомендаційні листи від Координаторів пріоритетних напрямів Стратегії.