ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 27 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС «Транскордонне та регіональне співробітництво».

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку на сьогодні зосереджено на наступних напрямах:

  • Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики;
  • Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР);
  • Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму (призупинена на прохання української сторони);
  • Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку);
  • Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
  • Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону (Дунайська стратегія);
  • Залучення регіонів України до діяльності європейських регіональних асоціацій, зокрема Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions), Ради європейський муніципалітетів та регіонів (Council of European municipalities and regions), Конференції європейських законодавчих асамблей (Conference of European Regional Legislative Assemblies), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Association of European Border Regions), Конференції периферійних морських регіонів (Conference of Peripheral Maritime Regions), Конференції президентів регіонів із законодавчими повноваженнями (Conference of President of Regions with legislative power), Європейської асоціації представників місцевого самоврядування гірських регіонів (European Association of elected representatives from Mountain Areas)  та Європейських міст (EUROCITIES).

 

Співробітництво в рамках Комітету регіонів ЄС. З метою посилення співпраці між регіонами ЄС та регіонами країн ініціативи ЄС -Східне партнерство- (СхП) у травні 2011 року політичним Бюро Комітету регіонів ЄС (КР ЄС) було ухвалено рішення щодо створення Конференції регіональних і місцевих влад СхП (Conference of regional and local authorities for the Eastern Partnership - CORLEAP).

Установче засідання CORLEAP відбулось 8-9 вересня 2011 року в м. Познань (Польща). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників КР ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП, у тому числі 3 представника від України).

Підтриманням практичної взаємодії між Україною та CORLEAP опікується Українська асоціація районних та обласних рад (www.uaror.org.ua).

Крім цього, КР ЄС сприяє реалізації різноманітних програм регіональної співпраці, спрямованих на посилення інституційної спроможності представників регіонів сусідніх країн. Така підтримка здійснюється шляхом проведення різноманітних обмінів, тренингів, ознайомчих візитів, семінарів, які ініціюються членами КР або регіональними представництвами країн-членів ЄС у Брюсселі.

Водночас КР ЄС забезпечує поширення інформації про соціально-економічний потенціал регіонів країн-учасниць СхП у Брюсселі (шляхом проведенні відповідних презентацій).

З 2011 року в КР ЄС були проведені презентації Автономної Республіки Крим, Вінницької та Дніпропетровської областей.

Щорічно проводиться Відкриті тижні європейських регіонів ((European Open Days Week), які є одним з найбільших щорічних публічних заходів регіонального масштабу в ЄС.

Спільна ініціатива ЄС щодо Криму була офіційно представлена в лютому 2009 року. До реалізації ініціативи долучилися профільні інституції ЄС, а також окремі держави-члени Євросоюзу - Великобританія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Польща, Угорщина, Фінляндія, Швеція та Чехія.

В рамках Ініціативи сторона ЄС надавала допомогу за наступними напрямами: розвиток муніципальної інфраструктури; охорона навколишнього середовища; розвиток муніципальної інфраструктури; покращення адміністративних можливостей місцевих громад та органів місцевої влади; відновлення міст, економічний розвиток; гендерна рівність; охорона навколишнього середовища; розвиток громадського суспільства та приватного; місцеве урядування; підвищення енергоефективності м. Севастополь. 9 лютого 2011 р. було засноване Агентство регіонального розвитку Криму, яке здійснювало загальну координацію проектної діяльності в Криму.

Внаслідок окупації Криму Російською Федерацією імплементація зазначеного проекту за ініціативою української сторони у квітні 2014 року була призупинена, і на адресу Європейської Комісії була направлена пропозиція опрацювати можливість спрямування невикористаних коштів на реалізацію аналогічних заходів поза межами АРК, зокрема, до Херсонської, Одеської та Миколаївської областей.

Реалізація проектів у сфері регіонального розвитку за рахунок фінансових інструментів ЄС.. Фінансова допомога ЄС у цьому контексті надається Україні за рахунок коштів Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) на 2007-2013 рр., період виконання яких було продовжено.

Україна має доступ до трьох програм прикордонного співробітництва (ППС) в рамках ЄІСП: ?Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна? (бюджет 68,6 млн. євро), -Україна-Польща-Білорусь- (бюджет 186, 2 млн. євро), -Україна-Румунія-Молдова- (бюджет 126, 7 млн. євро), -Чорне море- (бюджет 21, 3 млн. євро).

Зазначені ППС охоплюють Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Одеську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області України, а також АРК.

Загальна координація роботи здійснюється Міністерством економіки і торгівлі України.

Наразі триває робота щодо започаткування аналогічних програм на наступний програмний цикл.

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

  В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:

  - країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;

  - країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

  Стратегією передбачено співпрацю в рамках 11 пріоритетних напрямів з метою досягнення нижчезазначених цілей та показників:

1) поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу:

              1а) внутрішнє судноплавство (координатори - Австрія, Румунія);

              1б) автомобільний, залізничний транспорт та авіаційне сполучення (Словенія, Сербія);

2) розвиток сталої енергетики (Угорщина, Чехія);

3) сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми (Болгарія, Румунія);

4) відновлення та підтримка належної якості води (Угорщина, Словаччина);

5) моніторинг екологічних ризиків (Угорщина, Румунія);

6) збереження біорозмаїття, заповідників, якості повітря та земель (Німеччина - Баварія, Хорватія);

7) розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження інформаційних технологій, наукових досліджень та поліпшення системи освіти (Словаччина, Сербія);

8) підтримка конкурентоспроможності підприємств (Німеччина - Баден-Вюртемберг, Хорватія);

9) інвестиції в освіту та перепідготовку (Австрія, Молдова);

10) підвищення інституційної спроможності та адміністративної взаємодії (Австрія - Відень, Словенія);

11) взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю (Німеччина, Болгарія)

 Фінансування реалізації проектів в рамках Стратегії може бути здійснено за рахунок коштів в рамках наявних програм технічної допомоги ЄС та міжнародних фінансових організацій, національних бюджетів.

 Національним координатором діяльності, пов'язаної з участю України в реалізації Стратегії,  визначено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У вересні 2011 року було утворено Координаційний центр з провадження діяльності, пов`язаної з участю України в реалізації Стратегії.

 Наразі здійснюється робота щодо просування низки проектів української сторони, які отримали Рекомендаційні листи від Координаторів пріоритетних напрямів Стратегії.