ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Ініціатива «Східне партнерство» (СхП) започаткована у 2009 році в рамках Європейської політики сусідства. СхП охоплює шість країн - Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Поява СхП ознаменувала початок формального розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС.

Метою Ініціативи є сприяння процесам реформ у країнах-партнерах, у тому числі шляхом укладення угод про асоціацію, включаючи створення ЗВТ, а також лібералізації візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Реалізація СхП базується на принципах диференціації, спільної відповідальності, а також на підході -більше за більше- (чим більший поступ країни-партнера у реформах, тим більшу підтримку вона отримає з боку ЄС).

Ініціатива охоплює як двосторонні відносини ЄС з країнами-партнерами, так і багатосторонній формат.

Двосторонній формат передбачає переговори між країною-партнером та ЄС щодо виконання завдань у сферах політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС (угода про асоціацію та створення ЗВТ), мобільності населення (лібералізація візового режиму), секторального співробітництва (енергетична безпека, аграрний розвиток, довкілля, соціальна політика тощо).

Багатосторонній формат є допоміжним до двостороннього та через свої механізми (саміти глав держав, засідання міністрів закордонних справ, засідання експертів) надає країнам-партнерам можливість обміну досвідом з імплементації внутрішніх реформ. Багатосторонній формат також покликаний сприяти стабільності та зміцненню довіри в регіоні (йдеться про «тривалі конфлікти»). 

Багатосторонній вимір функціонує на таких рівнях: саміти за участю глав держав та урядів, засідання міністрів закордонних справ, засідання експертів у рамках чотирьох тематичних платформ СхП: демократія, належне врядування та стабільність; економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС; енергетична безпека; міжлюдські контакти. Крім того, в рамках багатостороннього виміру СхП за підтримки Єврокомісії реалізується низка практичних проектів (ініціатив-флагманів) у таких сферах: інтегроване управління кордонами, сприяння малому та середньому бізнесу, підвищення енергоефективності, управління довкіллям та запобігання природнім та техногенним катастрофам.     

У рамках багатостороннього виміру СхП також проводяться зустрічі у форматі Неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та єврокомісарів. Під час неформальних зустрічей обговорюються питання багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку СхП.  

Парламентський вимір СхП забезпечує Парламентська асамблея Євронест (ПА ЄВРОНЕСТ).

Особливістю СхП є широке залучення неурядового сектору в рамках Форуму громадянського суспільства (ФГС). Мета Форуму - розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. ФГС функціонує за принципом чотирьох тематичних платформ, що діють у рамках СхП. Під егідою ФГС у кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа ФГС об`єднує понад 150 неурядових організацій. 

Багатосторонні платформи СхП створені як форуми для обговорення питань, які становлять спільний інтерес для країн-партнерів. Багатостороннє співробітництво в рамках СхП включає інституції ЄС, зацікавлені держави-члени та 6 країн-партнерів - Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна. Таке співробітництво здійснюється на основі чотирьох робочих платформ, підкріплених різноманітними експертними панелями, флагманськими ініціативами та проектами. Засідання у рамках чотирьох тематичних платформ СхП відбуваються на експертному рівні двічі на рік.

ПЛАТФОРМА 1. Демократія, належне урядування та стабільність

Має на меті покращення ключових секторів урядування у таких сферах, як державне управління, державна служба, судова система, управління державними кордонами, боротьба з корупцією, вибори, притулок та міграція, Спільна безпенкова та оборонна політика, цивільний захист, співпраця поліції та боротьба з кіберзлочинністю. Ця платформа спрямована на заохочення до внутрішніх реформ через використання відповідного досвіду учасників багатостороннього співробітництва, або через конкретні та цілові пілотні проекти. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №1 є Міністерство юстиції України.

В рамках Платформи №1 діють такі панелі, як Робоча панель з питань співробітництва у сфері СПБО (відповідальний орган - Генеральний штаб збройних сил України), Робоча панель з питань притулку та міграції (відповідальний орган - Державна міграційна служба України), Робоча панель ?Реформа державної служби- (відповідальний орган - Національне агентство України з питань державної служби), а також дві флагманські ініціативи - -Інтегроване управління кордонами- (відповідальний орган - Адміністрація Державної прикордонної служби України), та -Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф- (відповідальний орган - Державна служба України з надзвичайних ситуацій).

ПЛАТФОРМА №2 Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС

Східне партнерство сприяє розумному, стійкому та інклюзивному розвитку вільної ринкової економіки в країнах-партнерах. Ця платформа має особливо важливе значення для Грузії, Молдови та України, які підписали угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. У свою чергу для Азербайджану, Білорусі та Вірменії це форум для обговорення економічного та секторального співробітництва з ЄС. Платформа №2 охоплює такі сфери, як торгівля; бізнес-середовище; сучасна,  соціальна та екологічна економіка, що сприяє зростанню та зайнятості. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №2 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

В рамках Платформи №2 діють такі панелі, як Панель з питань торгівлі (відповідальний орган - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), Транспортна панель (відповідальний орган - Міністерство інфраструктури України), Панель з питань охорони навколишнього середовища та боротьби з кліматичними змінами (відповідальний орган - Міністерство екології та природних ресурсів України), Панель з питань статистики (відповідальний орган - Державна служба статистики України), а також флагманська ініціатива -Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу- (відповідальний орган - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).

Новою стратегічною флагманською ініціативою стала ініціатива Гармонізація Електронного ринку ЄС та країн-сусідів СхП?, спрямована на конвергенцію цифрових ринків ЄС-СхП (в тому числі спільне використання інфраструктури для електронних телекомунікаційних мереж, електронний підпис та електронне урядування) з допомогою багатосторонніх проектів, що мають бути імплементовані країнами-учасницями. Цю ініціативу було запропоновано ЄС білоруськими урядовими органами, як таку, що має фінансуватися в рамках фонду програм СхП. Вона була підтримана євроейською стороною. Зазначена флагманська ініціатива офіційно започаткована на Ризькому саміті Східного партнерства (21-22 травня ц.р.).

ПЛАТФОРМА №3 Енергетична безпека

Спрямована на співпрацю в сфері енергетичної безпеки, диверсифікації електроенергії, газових та нафтових інтерконекторів, а також енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №3 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Ця платформа включає дві інціативи-флагмани - Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів (відповідальний орган - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) та Управління довкіллям (відповідальний орган - Міністерство екології та природних ресурсів України).

ПЛАТФОРМА №4 Міжлюдські контакти

Робота цієї платформи сфокусована на студентах, вчителях, науковцях, молоді, художниках і діячах культури. Ключові цілі - посилення участі країн-партнерів у програмах ЄС з міжнародного співпраці, зміцнення спроможності здійснення реформ, розширення співпраці та обміну хорошою практикою між ЄС та органами освіти і професійної підготовки країн-партнерів, їх вищими навчальними та науковими закладами, молодіжними та культурними організаціями. Відповідальним державним органом в рамках Платформи №4 є Міністерства освіти і науки України.

Робота Платформи №4 доповнює угоди і співробітництво на двосторонньому рівні (наприклад, угоди про асоціацію та відповідні порядки денні), а також низку програм ЄС щодо міжнародного співробітництва у сфері освіти і молоді (Еразмус+), культури та медіа (Креативна Європа), досліджень та інновацій (Горизон 2020- та Марі Склодовська-Кюрі). Одна з цілей - інформаційні кампанії для підвищення обізнаності щодо програм співробітництва та можливості, запропоновані країна-партнерам.

Ризький саміт відбувався на тлі нового геополітичного і безпекового контексту в регіоні СхП, позначеного триваючою агресією РФ проти України та тиском на інші країни СхП. Водночас, це був перший захід найвищого рівня в рамках СхП з часу укладення і початку тимчасового застосування угод про асоціацію з Україною, Грузією і Молдовою. Метою Саміту було підтвердження зобов`язання ЄС щодо подальшого розвитку «Східного партнерства», підтримки країн-учасниць СхП на шляху реформ, підтвердження суверенного права східноєвропейських партнерів вільно обирати рівень амбітності відносин з ЄС та шлях свого розвитку.

За підсумками Саміту було ухвалено Спільну заяву, у якій зокрема:

- підтверджено рішучу підтримку суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, а також право держав «Східного партнерства» вільно обирати напрям свого розвитку і реалізувати свої амбіції у відносинах з ЄС;

- підтверджено визнання європейських прагнень окремих держав-партнерів СхП та їхнього європейського вибору у відповідності до положень угод про асоціацію. Надано поштовх щодо започаткування предметної дискусії стосовно стратегічних цілей «Східного партнерства», насамперед у контексті визнання європейської перспективи держав-партнерів;

-       підписано Меморандум про взаєморозуміння з ЄС щодо надання Україні третьої програми макрофінансової допомоги обсягом до 1,8 млрд. євро;

-       визнано прогрес України у виконанні Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму і зафіксовано чітку «дорожню карту» подальших кроків з метою запровадження безвізового режиму для громадян України. Підтверджено готовність Європейської Комісії докласти всіх зусиль з метою підтримки нашої держави у завершенні виконання другої фази Плану дій з тим, щоб підготувати фінальний звіт про прогрес до кінця 2015 року і запропонувати Раді ЄС та Європейському Парламенту внести відповідні зміни до законодавства ЄС з метою надання громадянам України безвізового режиму;

-       закликано держави-члени якнайшвидше завершити процес ратифікації Угоди про асоціацію та підтверджено початок дії ПВЗВТ між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року;

-       надано чіткий сигнал щодо важливості якнайшвидшого підписання у цьому році Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як це передбачено Угодою про асоціацію;

-       визнано прогрес України у впровадженні реформ в енергетичному секторі у відповідності до зобов`язань в рамках Енергетичного Співтовариства та готовність ЄС продовжувати підтримувати модернізацію ГТС України як ключової частини європейської газотранспортної мережі;

-       започатковано взаємодію між ЄС та державами-партнерами на новому перспективному напрямі - цифрова економіка. Досягнуто домовленості про проведення першої міністерської зустрічі з цих питань вже 11 червня ц.р. в Люксембурзі;

-       Ризький саміт чітко показав різношвидкісну динаміку, що склалася на сьогодні в рамках СхП між трьома партнерами, які мають укладені угоди про асоціацію (Україна, Грузія і Молдова), і рештою партнерів, які обрали інший шлях розвитку відносин з ЄС. Дедалі зростаючі розбіжності між учасниками ініціативи щодо цілей і пріоритетів співпраці з ЄС гостро ставлять питання щодо подальшого поглиблення диференціації в рамках СхП. У цьому контексті Ризький саміт слід розглядати як важливий етап у процесі триваючого перегляду Європейської політики сусідства.