ОГОЛОШЕННЯ

31 березня 2019 року відбудуться чергові вибори Президента України. Завчасно подбайте про можливість проголосувати!

До уваги громадян України!

Центральна виборча комісія оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44189&what=0). 

Верховна Рада України Постановою від 26 листопада 2018 року "Про призначення чергових виборів Президента України" призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року. 

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України і взяти участь у виборах Президента України та народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці при Консульстві України в Бресті, просимо уважно ознайомитися з пам'яткою виборцю, підготовленою Департаментом консульської служби МЗС України. 

Пам’ятка для громадян України, які проживають або перебувають в Республіці Білорусь (Брестська, Гродненська області) у день виборів Президента України 31 березня 2019 року

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
  • дипломатичний паспорт України; або
  • службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на виборчій дільниці саме при Консульстві України в Бресті.

У зв’язку з цим радимо завчасно перевірити інформацію щодо включення ваших даних до списку виборців, а також правильність написання свого прізвища, імені, по батькові та інших даних в розділі «Перевірка включення» за таким посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN .

У разі, якщо особа не включена до списку виборців на цій виборчій дільниці необхідно завчасно (бажано заздалегідь) oсобисто прибути до Консульства України в Бресті і стати на консульський облік:

  • тимчасовий облік – без стягнення консульського збору
  • постійний облік – стягується консульський збір

Перебування на консульському обліку забезпечує автоматичне включення особи до списку виборців на даній виборчій дільниці.

У разі, якщо  особу раніше було включено до Державного реєстру виборців, однак вона з тих чи інших причин змінила виборчу адресу і має намір голосувати за новою виборчою адресою, необхідно особисто подати до Консульства України заяву про зміну виборчої адреси - Примірна форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси  (детальніше: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517 ).

Це стосується, зокрема, випадків зміни виборчої адреси в Україні на адресу проживання/перебування за кордоном або зміни однієї адреси проживання/перебування за кордоном на іншу (наприклад в іншій країні або на території консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи).

Оскільки процедура внесення змін до Державного реєстру виборців вимагає певного алгоритму дій, наполегливо рекомендуємо подавати заяви про включення або зміну даних у Державному реєстрі виборців заздалегідь.

У разі, якщо Вас включено до списку виборців за своєю виборчою адресою, однак Ви знаєте, що у день виборів тимчасово перебуватимете за іншою виборчою адресою, в т.ч. у Білорусі (наприклад, у зв’язку з відрядженням, навчанням, роботою чи іншими подіями), необхідно особисто подати до органу ведення Державного реєстру виборців в Україні заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Це дозволить Вам одноразово проголосувати в день голосування на одній з виборчих дільниць в Республіці Білорусь (детальніше:https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=108&pmn_id=154 ) Зазначена Заява  подається виключно до органу ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою в Україні не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на  виборах Президента України, тобто до 25 березня 2019 року включно.

УВАГА!  Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено можливості включення громадян України до списку виборців закордонної виборчої дільниці в день голосування.

У разі додаткових питань просимо звертатися

e-mail: gc_byb@mfa.gov.ua

або за телефонами: +375 (162) 22 04 55;   +375 (162) 22 03 88

Співробітництво між Україною та ЄС в енергетичній сфері

Стратегія співпраці між Україною та ЄС у сфері енергетики визначається у Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва у сфері енергетики  (Меморандум), укладеному 1 грудня 2005 року.

Положеннями Меморандуму передбачена реалізація дорожніх карт за напрямами:

  • ядерна безпека;
  • інтеграція ринків електроенергії та газу;
  • підвищення безпеки енергопостачання і транзиту вуглеводнів;
  • підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі;
  • енергоефективність.

За роки виконання Меморандуму досягнуто наступних результатів за напрямами, передбаченими в рамках згаданих вище дорожніх карт.

У контексті подій на атомній електростанції «Фукусіма-1» в Японії 23 червня 2011р. Україна приєдналася до Спільної декларації Європейської Комісії та країн-сусідів ЄС щодо здійснення цільової оцінки потенціалу безпеки АЕС на своїй території.  Результати стрес-тестів на АЕС в ЄС та країнах-сусідах оприлюднено  4 жовтня 2012 р. у відповідній комунікації Єврокомісії.

За результатами стрес-тестів в Україні розроблено додаткові заходи щодо підвищення безпеки на АЕС, які включені до «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій», реалізація якої розпочата ДП НАЕК «Енергоатом» і триватиме до 2017 року. За оцінками НАЕК «Енергоатом» витрати на підвищення безпеки АЕС в Україні складуть приблизно 1,2 млрд. євро.

12 березня 2013 р. ЄБРР виділив Україні 300 млн. євро фінансування на реалізацію зазначеної програми. 7 серпня 2013 року підписано кредитну та гарантійну угоди з Євратомом  на суму 300 млн.євро.

Реалізуються проекти, спрямовані на приведення в екологічно безпечний стан майданчика Чорнобильської АЕС, згідно з переглянутим кошторисом та графіком. Внесок ЄС до реалізації проектів, які фінансуються Чорнобильським фондом "Укриття" та Рахунком ядерної безпеки, становить понад 400 млн. євро (близько 20% від загальних витрат, обсяг яких оцінюється на рівні 2 млрд. євро).

На початку грудня 2014 р. ЄБРР схвалив виділення кредиту в обсязі 350 млн. євро на фінансування будівництва проекту «Укриття» на Чорнобильській АЕС.

Протягом 2014 року Україна головувала у Енергетичному Співтоваристві, повноправного членства в якому наша держава набула з 1 лютого 2011 р. У контексті членства в цій організації ведеться широкомасштабна робота у питанні приведення вітчизняної нормативно-правової бази у відповідність з вимогами законодавства ЄС.

Порядок імплементації Україною зобов’язань в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві, в т.ч. шляхом внесення необхідних змін до законодавства України, визначено у розпорядженні Кабінету Міністрів України №733-р від 03.08.2011 р. щодо Плану заходів про виконання Україною зобов’язань в рамках Договору про Енергетичне Співтовариство. Зокрема, одними з першочергових кроків на цьому напрямі стали заходи з ухвалення законів України «Про засади функціонування ринку газу» та  «Про засади функціонування ринку електричної енергії», а також постанови КМУ «Про невідкладні заходи щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України», яка передбачає поділ НАК «Нафтогаз України» і створення публічних акціонерних товариств «Магістральні газопроводи України» та «Підземні газові сховища України».

У березні 2015 р. КМУ затверджено узгоджений зі Світовим банком та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства План реформування газового сектору, яким передбачено проведення реструктуризації НАК «Нафтогаз України».

Через необхідність здійснення великого обсягу робіт для підготовки та адаптації законів та підзаконних актів Україна потребує технічної та фінансової допомоги. У цьому зв’язку ЄС надає підтримку Україні, зокрема в рамках додаткового проекту технічної допомоги, доданого до Програми бюджетної підтримки в рамках реформування енергетичного сектору України, започаткованої у березні 2010 року.

Продовжується підготовка щодо інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України з мережею ENTSO-E (Європейська мережа системних операторів з передачі електроенергії). Така синхронізація дозволить українським компаніям-виробникам електроенергії безперешкодно експортувати електроенергію до країн Центральної та Південно-Східної Європи в режимі реального часу, працюючи в єдиному технічному та регуляторному режимі передачі електроенергії на основі стандартів ЄС. Українською стороною ведеться робота з реалізації проекту.

У рамках імплементації Спільної заяви за результатами Міжнародної інвестиційної конференції з питань модернізації газотранспортної системи України від 23 березня 2009 р. українською стороною було ініційовано проект «Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу Уренгой – Помари ‑ Ужгород» із залученням коштів міжнародних фінансових інституцій. Проект передбачає повну заміну труб на 120 кілометрах газогону і модернізацію двох компресорних станцій.

Наміри ЄБРР та ЄІБ щодо можливості подальшого фінансування газопроводу зафіксовано в меморандумі про підготовку цього проекту між НАК «Нафтогаз» та ЄБРР та Листі про наміри між НАК «Нафтогаз» та ЄІБ.

За результатами виконання українською стороною критеріїв (зокрема, реорганізації НАК «Нафтогаз України» та наближення українського законодавства до вимог Договору про заснування Енергетичного Співтовариства), висунутих  європейськими фінансовими інституціями з метою подальшого надання фінансування на модернізацію газопроводу, у грудні 2014 року Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку було виділено кредитні кошти на суму 150 млн.євро та 200 млн.дол. відповідно. Крім того, «Deutsche Bank AG» дав принципову згоду на участь у фінансуванні модернізації всієї ГТС України орієнтовною вартістю від 3,5 до 5 млрд. євро.  Одночасно з вирішенням питань фінансування тривають процедури затвердження проектно-кошторисної документації з реконструкції газопроводу.

Завершено виконання проекту «Програма підтримки вугільної галузі України», фінансування якого здійснювалося за кошти ЄС. Заключним етапом реалізації «Програми підтримки вугільного сектору» в Україні стало затвердження Генерального плану розвитку української вугледобувної галузі на 2012-2017 роки.

Триває впровадження дорожньої карти з питань енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, підписаної у квітні 2008 року. Впроваджується програма бюджетної підтримки в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства, зокрема, на реалізацію енергоефективних проектів в Україні у бюджетній сфері та комунальній теплоенергетиці.

У ході засідання Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 18.10.2012 р. у м.Будва (Чорногорія) в енергобалансі України у 2020 р. визначено частку енергії, отриманої з відновлюваних джерел, на рівні 11%. У жовтні 2014 року КМУ затверджено Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року, а також План заходів з його реалізації.

Впроваджується програма бюджетної підтримки галузі в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства. Триває реалізація „Ініціативи щодо енергоефективності та захисту навколишнього середовища в Східній Європі/Україні” (Е5Р, Шведська ініціатива), започаткована 26 листопада 2009 року.