ОГОЛОШЕННЯ

31 березня 2019 року відбудуться чергові вибори Президента України. Завчасно подбайте про можливість проголосувати!

До уваги громадян України!

Центральна виборча комісія оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44189&what=0). 

Верховна Рада України Постановою від 26 листопада 2018 року "Про призначення чергових виборів Президента України" призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року. 

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України і взяти участь у виборах Президента України та народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці при Консульстві України в Бресті, просимо уважно ознайомитися з пам'яткою виборцю, підготовленою Департаментом консульської служби МЗС України. 

Пам’ятка для громадян України, які проживають або перебувають в Республіці Білорусь (Брестська, Гродненська області) у день виборів Президента України 31 березня 2019 року

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
  • дипломатичний паспорт України; або
  • службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на виборчій дільниці саме при Консульстві України в Бресті.

У зв’язку з цим радимо завчасно перевірити інформацію щодо включення ваших даних до списку виборців, а також правильність написання свого прізвища, імені, по батькові та інших даних в розділі «Перевірка включення» за таким посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN .

У разі, якщо особа не включена до списку виборців на цій виборчій дільниці необхідно завчасно (бажано заздалегідь) oсобисто прибути до Консульства України в Бресті і стати на консульський облік:

  • тимчасовий облік – без стягнення консульського збору
  • постійний облік – стягується консульський збір

Перебування на консульському обліку забезпечує автоматичне включення особи до списку виборців на даній виборчій дільниці.

У разі, якщо  особу раніше було включено до Державного реєстру виборців, однак вона з тих чи інших причин змінила виборчу адресу і має намір голосувати за новою виборчою адресою, необхідно особисто подати до Консульства України заяву про зміну виборчої адреси - Примірна форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси  (детальніше: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517 ).

Це стосується, зокрема, випадків зміни виборчої адреси в Україні на адресу проживання/перебування за кордоном або зміни однієї адреси проживання/перебування за кордоном на іншу (наприклад в іншій країні або на території консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи).

Оскільки процедура внесення змін до Державного реєстру виборців вимагає певного алгоритму дій, наполегливо рекомендуємо подавати заяви про включення або зміну даних у Державному реєстрі виборців заздалегідь.

У разі, якщо Вас включено до списку виборців за своєю виборчою адресою, однак Ви знаєте, що у день виборів тимчасово перебуватимете за іншою виборчою адресою, в т.ч. у Білорусі (наприклад, у зв’язку з відрядженням, навчанням, роботою чи іншими подіями), необхідно особисто подати до органу ведення Державного реєстру виборців в Україні заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Це дозволить Вам одноразово проголосувати в день голосування на одній з виборчих дільниць в Республіці Білорусь (детальніше:https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=108&pmn_id=154 ) Зазначена Заява  подається виключно до органу ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою в Україні не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на  виборах Президента України, тобто до 25 березня 2019 року включно.

УВАГА!  Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено можливості включення громадян України до списку виборців закордонної виборчої дільниці в день голосування.

У разі додаткових питань просимо звертатися

e-mail: gc_byb@mfa.gov.ua

або за телефонами: +375 (162) 22 04 55;   +375 (162) 22 03 88

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода про  асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час П’ятнадцятого саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м.Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи.

21 березня 2014 р. під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набере чинності після її ратифікації усіма сторонами, тобто в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження.

На даний час триває процес ратифікації державами-членами ЄС Угоди про асоціацію. 

Інформацію щодо виконання Угоди про асоціацію можна знайти на сайті Урядового офісу з питань євроатлантичної інтеграції. Урядовий офіс є головним органом, який згідно з Постановою КМУ від 13 серпня 2014 р. №346 відповідає за реалізацію завдань у сфері євпропейської та євроатлантичної інтеграції та виконання Угоди про асоціацію.

 

Довідково: Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

У частині «Преамбула, загальні цілі та принципи»  окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Частина «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»  містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей - поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії – співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

У частині Угоди «Юстиція, свобода і безпека» визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних у відповідності до кращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС (ЗВТ) є невід’ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри – руху робочої сили. Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов’язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в т. ч. технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в т. ч. географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Частина Угоди «Економічне та секторальне співробітництво» містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов’язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики. 28  глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у таких секторах як енергетика, у т.ч. ядерна, транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров’я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу, по-перше, забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар’єрів, а, по-друге, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Частина «Фінансове співробітництво» окреслює механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у т.ч. з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Крім цього, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Відповідно до «Інституційних, загальних та прикінцевих положень» передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання спорів, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

У зв’язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у т.ч. що стосується її цілей протягом п’яти років від набрання нею чинності, а також у будь-який час за взаємною згодою Сторін.

З текстом Угоди про асоціацію можна ознайомитися на інтернет-сторінці Верховної Ради України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

- скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

- запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

- приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

- встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

- запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;

- спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

- посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.

Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років. Результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв’язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.

Ще до набрання чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% від усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів та харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з нашої держави (терміном дії до 1 січня 2016 року).

Порядок денний асоціації є спільним практичним інструментом підготовки та сприяння повній імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Цей документ є основним механізмом моніторингу та оцінювання прогресу України у виконанні Угоди про асоціацію, а також моніторингу та оцінювання досягнень всіх цілей політичної асоціації та економічної інтеграції.

Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов’язання сторін відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації Угоди.

Зокрема, наразі визначено десять короткострокових пріоритетів у сфері реформування Конституції України, судової системи, законодавства про вибори, сфер боротьби з корупцією, державного управління, енергетики, дерегуляції, державних закупівель, оподаткування та зовнішнього аудиту, які є першочерговими для України.

Передбачено, що ЄС надаватиме Україні підтримку у виконанні нею цілей та пріоритетів Порядку денного асоціації через застосування усіх наявних ресурсів допомоги ЄС, а також обмін досвідом, поширення кращих практик та «ноу-хау».

Комітет асоціації (або інші відповідні органи) щорічно оцінюватиме прогрес у виконані Порядку денного асоціації, а також за необхідності вноситиме доповнення до нього, зокрема коригуватиме пріоритети.

Порядок денний асоціації було схвалено Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС у 2009 році.

15 грудня 2014 р. на засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС сторони домовилися актуалізувати Порядок денний асоціації Україна – ЄС.

16 березня 2015 р. Порядок денний асоціації було схвалено Радою асоціації, шляхом обміну листами.

10 квітня 2014 р. Європейською Комісією було створено Групу Європейської Комісії (ЄК) з підтримки України.

Група забезпечує координацію, підготовку головних напрямів роботи ЄК щодо підтримки України, залучає профільних спеціалістів з держав-членів ЄС для зміцнення співпраці у частині імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також налагоджує контакти з міжнародною донорською спільнотою та міжнародними фінансовими інституціями.

Головою Групи призначено Петера Балаша, заступника Генерального директора Генерального директорату ЄК з питань торгівлі.

Координує роботу Групи Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення. Група підзвітна Президенту ЄК та Високому представнику ЄС із закордонних справ та політики безпеки.

У 2014 році Група разом з Урядом України визначала і координувала отримання Україною необхідної допомоги для планування та впровадження економічних реформ, у т.ч. визначення пріоритетних сфер реформ та їх впровадження (зокрема відповідно до Угоди про асоціацію та Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України).

З 2015 року Група зосередила свою увагу на підтримці України у розробці та впровадженні програм подальших всеохоплюючих реформ.

До основних завдань Групи належать:

 - підтримка секторальних реформ в Україні, у тому числі реалізація положень Угоди про асоціацію;

 - галузеве співробітництво з органами державної влади та громадянським суспільством України;

 - координація роботи зі службами Європейської Комісії та Європейської служби зовнішніх дій у відповідних сферах, у тому числі з Консультативною місією ЄС з реформи цивільного сектора безпеки (EUAM).

Робота Групи ґрунтується на Порядку денному асоціації Україна – ЄС, який є спільним практичним інструментом підготовки та сприяння повній імплементації Угоди про асоціацію.

Діяльність Групи розподілена за наступними напрямками:

• політичні питання;

• економічна стабілізація та структурні реформи;

• торгівля та митні питання;

• сільське господарство та санітарні/фітосанітарні питання;

• юстиція та внутрішні справи, у тому числі боротьба з корупцією;

• промисловість та підприємництво;

• енергетика та навколишнє середовище;

• транспорт та інфраструктура;

• наукове співробітництво, освіта та соціальна політика.