ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди - Угода про  асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час п`ятнадцятого саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м.Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи.

21 березня 2014 р. під час позачергового саміту Україна - ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов`язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав - членів ЄС було підписано економічну частину Угоди - розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набере чинності після її ратифікації усіма сторонами, тобто в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження.

На даний час триває процес ратифікації державами-членами ЄС Угоди про асоціацію. 

Інформацію щодо виконання Угоди про асоціацію можна знайти на сайті Урядового офісу з питань євроатлантичної інтеграції. Урядовий офіс є головним органом, який згідно з Постановою КМУ від 13 серпня 2014 р. №346 відповідає за реалізацію завдань у сфері євпропейської та євроатлантичної інтеграції та виконання Угоди про асоціацію.

 

Довідково: Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів.

У частині «Преамбула, загальні цілі та принципи»  окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких - створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи, які лежатимуть в основі асоціації, передусім забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Підкреслюється, що подальші відносини між Україною та ЄС базуватимуться також на принципах вільної ринкової економіки, верховенства права, ефективному урядуванні тощо.

Частина «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки»  містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У розділі визначені цілі політичного діалогу, ключовою з яких є запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. Серед інших цілей - поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони.

У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на міністерському та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії - співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

У частині Угоди «Юстиція, свобода і безпека» визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних у відповідності до кращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС (ЗВТ) є невід`ємною складовою Угоди про асоціацію і передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри - руху робочої сили. Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов`язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар`єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки - європейських експортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в т. ч. технічні бар`єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в т. ч. географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Частина Угоди «Економічне та секторальне співробітництво» містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов`язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики. 28  глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у таких секторах як енергетика, у т.ч. ядерна, транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров`я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу, по-перше, забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар`єрів, а, по-друге, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Частина «Фінансове співробітництво» окреслює механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у т.ч. з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання. Крім цього, положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою попередження та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Відповідно до «Інституційних, загальних та прикінцевих положень» передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання спорів, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

У зв`язку з необмеженим терміном дії Угоди було передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду, у т.ч. що стосується її цілей протягом п`яти років від набрання нею чинності, а також у будь-який час за взаємною згодою Сторін.

З текстом Угоди про асоціацію можна ознайомитися на інтернет-сторінці Верховної Ради України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page

Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

- скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

- запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

- приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

- встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;

- запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;

- спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;

- посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.

Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років. Результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв`язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.

Ще до набрання чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій - одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% від усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів та харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з нашої держави (терміном дії до 1 січня 2016 року).

Порядок денний асоціації є спільним практичним інструментом підготовки та сприяння повній імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Цей документ є основним механізмом моніторингу та оцінювання прогресу України у виконанні Угоди про асоціацію, а також моніторингу та оцінювання досягнень всіх цілей політичної асоціації та економічної інтеграції.

Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов`язання сторін відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації Угоди.

Зокрема, наразі визначено десять короткострокових пріоритетів у сфері реформування Конституції України, судової системи, законодавства про вибори, сфер боротьби з корупцією, державного управління, енергетики, дерегуляції, державних закупівель, оподаткування та зовнішнього аудиту, які є першочерговими для України.

Передбачено, що ЄС надаватиме Україні підтримку у виконанні нею цілей та пріоритетів Порядку денного асоціації через застосування усіх наявних ресурсів допомоги ЄС, а також обмін досвідом, поширення кращих практик та «ноу-хау».

Комітет асоціації (або інші відповідні органи) щорічно оцінюватиме прогрес у виконані Порядку денного асоціації, а також за необхідності вноситиме доповнення до нього, зокрема коригуватиме пріоритети.

Порядок денний асоціації було схвалено Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС у 2009 році.

15 грудня 2014 р. на засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС сторони домовилися актуалізувати Порядок денний асоціації Україна - ЄС.

16 березня 2015 р. Порядок денний асоціації було схвалено Радою асоціації, шляхом обміну листами.

10 квітня 2014 р. Європейською Комісією було створено Групу Європейської Комісії (ЄК) з підтримки України.

Група забезпечує координацію, підготовку головних напрямів роботи ЄК щодо підтримки України, залучає профільних спеціалістів з держав-членів ЄС для зміцнення співпраці у частині імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також налагоджує контакти з міжнародною донорською спільнотою та міжнародними фінансовими інституціями.

Головою Групи призначено Петера Балаша, заступника Генерального директора Генерального директорату ЄК з питань торгівлі.

Координує роботу Групи Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення. Група підзвітна Президенту ЄК та Високому представнику ЄС із закордонних справ та політики безпеки.

У 2014 році Група разом з Урядом України визначала і координувала отримання Україною необхідної допомоги для планування та впровадження економічних реформ, у т.ч. визначення пріоритетних сфер реформ та їх впровадження (зокрема відповідно до Угоди про асоціацію та Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України).

З 2015 року Група зосередила свою увагу на підтримці України у розробці та впровадженні програм подальших всеохоплюючих реформ.

До основних завдань Групи належать:

 - підтримка секторальних реформ в Україні, у тому числі реалізація положень Угоди про асоціацію;

 - галузеве співробітництво з органами державної влади та громадянським суспільством України;

 - координація роботи зі службами Європейської Комісії та Європейської служби зовнішніх дій у відповідних сферах, у тому числі з Консультативною місією ЄС з реформи цивільного сектора безпеки (EUAM).

Робота Групи ґрунтується на Порядку денному асоціації Україна - ЄС, який є спільним практичним інструментом підготовки та сприяння повній імплементації Угоди про асоціацію.

Діяльність Групи розподілена за наступними напрямками:

- політичні питання;

- економічна стабілізація та структурні реформи;

- торгівля та митні питання;

- сільське господарство та санітарні/фітосанітарні питання;

- юстиція та внутрішні справи, у тому числі боротьба з корупцією;

- промисловість та підприємництво;

- енергетика та навколишнє середовище;

- транспорт та інфраструктура;

- наукове співробітництво, освіта та соціальна політика.