ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

ОЕСР - міжнародна організація, членами якої на сьогодні є 34 країни. 70 країн мають статус партнерів ОЕСР, беручи участь у багатьох сферах її діяльності. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ, поряд з МВФ та Світовим банком.     

ОЕСР була створена в 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Від самого початку існування ОЕСР її діяльність спрямовується на зміцнення й підвищення ефективності економік держав-членів, покращення соціально-економічних умов та ситуації із зайнятістю, забезпечення економічного зростання як індустріально розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.

Організація надає можливість її членам обговорювати та визначати напрямки політичного, економічного та соціального розвитку, обмінюватись досвідом, знаходити рішення проблем узгодженої політики та координувати внутрішню політику. В ОЕСР не видаються зобов`язуючі резолюції, натомість, розробляються рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики. Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику.

Крім того, на ОЕСР покладено функції розробки науково-технічної політики, а також вирішення соціальних питань. Статистичні дані ОЕСР є першочерговим пріоритетним джерелом для урядів та неурядових фінансових, економічних, інвестиційних, промислових установ. Країни-члени ОЕСР застосовують єдину методологію, що дозволяє використовувати її як надійний інструмент аналізу та прогнозу розвитку глобальної економіки.

Головні напрями діяльності ОЕСР:

          - надання допомоги країнам - членам для підвищення рівня їх економічного та соціального розвитку;

          - сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом надання технічної допомоги;

          - налагодження відносин з органами державної влади всіх рівнів країн - членів;

          - підтримка зв'язків з іншими міжнародними організаціями для забезпечення ефективної співпраці та співробітництва з регіональними економічними організаціями;

          - усунення перешкод в обміні товарами (послугами, роботами);

          - надання допомоги в професійній підготовці кадрів у сфері науки й техніки.

Структура ОЕСР

Вищим органом ОЕСР є Рада, до складу якої входять по одному представнику від кожної країни-члена ОЕСР та представник Європейської Комісії. Секретаріат ОЕСР розміщується у Парижі. Керує Секретаріатом Генеральний секретар, якому допомагають 4 його заступники. Генеральний секретар головує в Раді ОЕСР, забезпечуючи таким чином зв'язок між національними делегаціями та секретаріатом.

Генеральний секретар ОЕСР - Ангель Гурріа (з 1 червня 2006 року).

Функціональними структурними підрозділами ОЕСР є комітети, до складу яких у якості експертів входять представники галузевих міністерств та відомств держав-членів, а також не членів ОЕСР. У рамках комітетів створюються робочі групи зі спеціалізованих питань, наприклад, Робоча група з суднобудування, Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.

Організаційно до ОЕСР входять також напівавтономні структури, зокрема, Міжнародне енергетичне агентство, Агентство ОЕСР з ядерної енергетики, Європейська конференція міністрів транспорту, Центр розвитку, Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти, Клуб Саеля.

Фінансування ОЕСР забезпечується країнами-членами організації. Розмір внеску кожної з країн до бюджету визначається за формулою, яка враховує "вагу економіки" цієї країни. Найбільшим контрибутором ОЕСР є США, які формують близько 22% бюджету цієї організації, на другому місці за розміром членського внеску - Японія (13%), на третьому місці - Німеччина (8%).

Організація не виділяє грошові кошти у тій чи іншій формі ні своїм членам, ні країнам, які з нею співпрацюють.

За погодженням з Радою, країни можуть фінансувати окремі програми та проекти шляхом виділення грантів. Необхідний обсяг річного бюджету організації та програма її роботи визначаються країнами-членами ОЕСР на засіданнях Ради.

 

Співробітництво з країнами, які не є членами ОЕСР

ОЕСР активно співпрацює з державами світу, які не є членами організації, у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо.  

ОЕСР постійно розширює географічне поле своєї діяльності, встановлюючи прямі контакти з країнами - не членами Організації. Ці контакти направлені на сприяння економічній інтеграції шляхом передачі цим країнам досвіду ОЕСР, а також знань та позицій держав-членів з найважливіших питань міжнародного співробітництва.

У 1998 році у рамках ОЕСР був створений Центр зі співробітництва з державами, що не є членами організації.

Штаб-квартира Організації знаходиться в м.Париж (Франція). Офіційні робочі мови ОЕСР: англійська і французька; адреса сторінки в Інтернеті: www.oecd.org.

 

Щодо співробітництва між Україною та ОЕСР

Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано у 1997 році шляхом підписання Кабінетом Міністрів України та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року (Закон України від 07.07.99 № 850-XIV).

Важливим механізмом координації співробітництва з ОЕСР з 2003 року є Координаційна рада у зв`язках з ОЕСР, спільні засідання якої проводяться на регулярній основі для обговорення актуальних питань двосторонньої співпраці. Головою Координаційної Ради є Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Представники України беруть участь у заходах, що проводяться ОЕСР для країн, що не є членами цієї організації.

На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена в рамках Комітету зі сталі, Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей; в статусі учасника (спостерігача) в рамках Комітету з конкуренції, Комітету з питань державного управління, Робочої групи з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва, бере участь у заходах Міжнародного транспортного форуму (МТФ), Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), приєдналася до Насіннєвих схем ОЕСР по сортовій сертифікації насіння зернових, кукурудзи та сорго, у 2013 році Україна набула членства у Глобальному форумі з транспарентності та обміну інформацією для податкових цілей в рамках ОЕСР.

Крім того, ОЕСР проводить регулярні експертні огляди (Peer Review) у країнах-членах і у виняткових випадках - країнах, які не є членами Організації. Проведення кожного подібного огляду ОЕСР в Україні сприяє поглибленню співробітництва з ОЕСР. Крім того, огляди мають велике практичне значення, оскільки містять конкретні рекомендації щодо покращення державної політики у певній сфері. Так, експертами ОЕСР проведено в Україні наступні огляди:

  • § Економічний огляд України (2007);
  • § Огляд конкурентної політики України (2008);
  • § Огляд аграрної політики (2009);
  • § Огляді інвестиційної політики України (2011);
  • § Огляд секторної конкурентоспроможності України (2011);
  • § Огляд енергетичної політики України (2012);
  • § Територіальний огляд ОЕСР по Україні (2012-2013);
  • § Погляд на Уряд: 2013.

12 березня 2014 року Рада ОЕСР прийняла рішення щодо поглиблення співпраці з Україною шляхом надання досвіду Організації для вирішення існуючих питань у сфері державного управління нашої держави та проведення необхідних реформ, а також щодо призупинення процесу приєднання РФ до Організації.

7 жовтня 2014 року у штаб-квартирі ОЕСР в Парижі підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОЕСР щодо поглиблення співробітництва (далі - Меморандум), що визначає пріоритетні сфери та форми співробітництва з ОЕСР на дворічний термін, зокрема:

  • розвиток малих та середніх підприємств (МСП);
  • боротьба з корупцією;
  • державне управління;
  • розвиток секторної конкурентоспроможності, в тому числі в галузях сільського господарства і зеленої економіки;
  • управління державними підприємствами;
  • удосконалення системи податкового адміністрування;
  • розвиток статистики тощо.

Від імені Уряду України Меморандум підписав в.о. Міністра  економічного розвитку і торгівлі України А.Максюта. Дорученням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 39774/9/1-14 затверджено План заходів з реалізації Меморандуму. Координатором роботи по виконанню Меморандуму з боку Уряду України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Пріоритетні напрями співробітництва між Україною та ОЕСР.

  • Завершення в середньостроковій перспективі процедури приєднання до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та набуття членства в Інвестиційному комітеті ОЕСР.
  • Завершення в середньостроковій перспективі процедури набуття членства в Комітеті з конкуренції ОЕСР.
  • Залучення експертної допомоги ОЕСР у впровадженні Антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки; розробленні та впровадженні Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; організації підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації з питань, пов`язаних із запобіганням корупції.
  • Проведення консультацій щодо співпраці з Робочою групою з боротьби з хабарництвом в міжнародних комерційних операціях ОЕСР.
  • Підготовка спільно з експертами ОЕСР дослідження «Погляд на Уряд: 2015»  у рамках набуття Україною статусу асоційованого учасника в Комітеті з питань державного управління ОЕСР; продовження співпраці у рамках програми SIGMA з питань реформування державного управління, управління державними фінансами, спрощення чинної нормативної бази  та інші.
  • Здійснення спільно з експертами ОЕСР експертної оцінки стану реалізації в Україні Акту з питань малого бізнесу для Європи та підготовка рекомендацій щодо реформування політики розвитку МСП у рамках проекту «Індекс політики щодо МСП: країни Східного партнерства (2012-2015 рр.)».
  • Продовження реалізації ІІІ фази проекту ОЕСР «Стратегія секторної конкурентоспроможності для України» Євразійської програми конкурентоспроможності, в рамках якого мають бути впроваджені рекомендації ОЕСР, спрямовані на удосконалення державної політики та покращення інвестиційної привабливості секторів з високим потенціалом підвищення конкурентоспроможності: агропромислового комплексу, виробництва альтернативних джерел енергії на основі біомаси, а також у сфері енергоефективності.
  • Реалізація проекту ОЕСР «Створення умов для започаткування схеми гарантування кредиту для малих і середніх підприємств в агробізнесі» в рамках Євразійської програми конкурентоспроможності; проведення обстеження МСП у регіонах України, аналіз напрямів державної політики та підготовка рекомендацій щодо інструментів регуляторної, інформаційної та фінансової політики на підтримку екологізації МСП у рамках реалізації проекту ОЕСР «Екологізація діяльності малих і середніх підприємств» програми «Екологізація економіки країн Східного партнерства Європейського Союзу» (EaP GREEN) (започаткованого в грудні 2014 року).

В рамках участі у Всесвітньому економічному форумі у Давосі (21-24 січня 2015 р., Швейцарія) відбулася зустріч Президента України П.О.Порошенка з Генеральним секретарем ОЕСР Ангелем Гурріа. В ході зустрічі було підтверджено налаштованість ОЕСР на поглиблення співробітництва з Україною, а також наголошено на важливості для України залучення найкращих світових практик, які поширює ОЕСР, для реформування нашої країни.