ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Україна у 1945 р. стала однією з держав-співзасновниць ООН. Делегація України взяла активну участь у Конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН, зокрема скоординувавши процес розробки Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН. До 1991 р., перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна мала в ООН власне представництво на рівні де-юре незалежної країни. Про високий авторитет нашої держави в ООН як у вказаний, так і в новітній періоди її розвитку, свідчить її неодноразове обрання до Ради Безпеки ООН - органу, на який країнами-членами ООН покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 рр.).

З моменту проголошення Україною незалежності розпочався якісно новий період її діяльності в ООН, яку було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави.

Генеральні секретарі ООН відвідували Україну вісім разів: У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галі (1993 р.), Кофі Аннан (2002 р.), Бан Кі-мун (2011, 2014, 2015 рр.).

Наша держава надає виключного значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у вирішенні складних та комплексних викликів. Україна виходить із необхідності належної реалізації підсумкових документів самітів ООН з питань сталого розвитку, подальшого реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, забезпечення реформи РБ ООН, посилення ролі ГА ООН як найбільш представницького політичного органу світу.

Попри триваючу агресію з боку РФ, Україна приділяє особливу увагу діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики. За практично 25 років своєї миротворчої діяльності Україна взяла участь у більш ніж 20 місіях ООН - від Гватемали до Тимор-Леште, від Хорватії до Мозамбіку, надавши ООН понад 34 тис. військовослужбовців і представників МВС. У 2017 р. близько 500 військовослужбовців Збройних Сил України та працівників Міністерства внутрішніх справ України беруть участь у 7 миротворчих операціях ООН (у ДРК, на Кіпрі, у Косово, Кот-д`Івуарі, Ліберії, Судані та Південному Судані). Наша держава є одним з лідерів за кількістю наданих до операцій ООН з підтримання миру бойових та транспортних вертольотів.

Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному напрямку.

Одним з найбільш важливих підтверджень визнання авторитету і ролі нашої держави на міжнародній арені, послідовності та неупередженості її зовнішньої політики, відданості принципам демократії та верховенства права, практичного внеску у розбудову миру та стабільності стало друге за часів незалежності обрання України до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 рр.

Пріоритетами членства України в Раді Безпеки ООН визначено рішуче відстоювання і забезпечення універсального дотримання Цілей та Принципів Статуту ООН; посилення миротворчого потенціалу Організації; підвищення прозорості та демократичності роботи Ради Безпеки ООН; посилення спроможностей ООН із запобігання конфліктам і посередництва; підтримання миру на Африканському континенті; боротьба з тероризмом; підтримка процесів роззброєння та нерозповсюдження; просування порядку денного щодо жінок, миру та безпеки, а також дітей у збройних конфліктах та ін. Протидія російській агресії, грубому порушенню Москвою засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН, стала ключовою складовою пріоритетів та завдань України в Раді Безпеки (повний текст пріоритетів України у Раді Безпеки ООН знаходиться тут: українською мовою - http://ukraineun.org/ukraine-and-unsc/our-priorities; англійською мовою - http://ukraineun.org/en/ukraine-and-unsc/our-priorities).

Окрім того, на сьогодні Україна входить до складу таких органів ООН, як Комітет ООН з програми та координації, її представники працюють у Консультативному комітеті з адміністративних та бюджетних питань, Міжурядовій робочій групі експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності, а також представник України є суддею Міжнародного трибуналу з морського права.

 За час свого членства в ООН Україна шість разів обиралася членом Економічної і Соціальної Ради (востаннє - на період 2010-2012 рр.), двічі - членом Ради ООН з прав людини (востаннє - на період 2008-2011 рр.), одного разу - Комісії ООН з миробудівництва (2011-2012 рр. та віце-головування у 2011 р.).

У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН - найвищу посаду в Організації. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-а сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її тодішнім Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.

Україна бере активну участь у міжнародній співпраці зі сталого розвитку, спрямованій на комплексне вирішення завдань охорони довкілля, соціального розвитку й економічного зростання на глобальному, регіональному та національному рівнях.

Одним із важливих напрямків співпраці між Урядом України та ООН є пом`якшення та мінімізація довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативою України на трирічній основі схвалюються резолюції ГА ООН з цієї проблематики (остання - у грудні 2016 р.). У 2000 р. резолюцією «Закриття Чорнобильської АЕС» Генасамблея привітала відповідне рішення України.

Свого часу делегація України стала головним ініціатором скликання першої спецсесії Генасамблеї ООН з проблеми ВІЛ/СНІД у червні 2001 року. Нині наша держава активно використовує можливості ООН для боротьби з ВІЛ/СНІД, зокрема із залучення проектної і технічної допомоги органів ООН. Так, протягом 2012-2017 рр. на ці цілі очікується виділення Україні Глобальним фондом з протидії ВІЛ/СНІД близько 305 млн. дол. США.

Україна бере помітну участь у зусиллях ООН, спрямованих на подолання кліматичних змін, та є учасником Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та її Кіотського протоколу. Україна була серед перших країн, які у 2016 році ратифікували нову глобальну кліматичну угоду - Паризьку угоду.

Наша країна отримує значну технічну, консультативну та фінансову допомогу спеціалізованих установ ООН, її фондів і програм, зокрема у сферах демократичного врядування, подолання бідності, досягнення Цілей сталого розвитку, підтримки державного управління, боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими тяжкими хворобами, захисту довкілля. На 2017 р. продовжено термін дії Рамкової програми партнерства Уряду України - ООН на 2012-2016 рр. (понад 133 млн. дол. США), а також програм співпраці України з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) на 2012-2016 рр. (бюджет - понад 22 млн. дол. США) та Фондом ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) на 2012-2016 рр. (бюджет - 6,5 млн. дол. США). У контексті подолання гуманітарних наслідків агресії РФ проти нашої держави триває активна співпраця між Україною та організаціями системи ООН (УВКБ, УКГП, ПРООН, ВПП, МОМ, ВООЗ, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ін.) у гуманітарній сфері на Донбасі. Впродовж 2016 р. організації системи ООН реалізували в Україні щорічний План гуманітарного реагування ООН, у рамках якого на цілі гуманітарної допомоги постраждалому населенню було мобілізовано 97,5 млн. дол. США. 

 У поточному році гуманітарна допомога з боку організацій системи ООН надається в рамках нового Плану гуманітарного реагування ООН, бюджет якого у 2017 р. становить 214 млн. дол. США; очікується, що впродовж цього року в рамках його реалізації допомогу отримають 2,6 млн. осіб.

 Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, стороною всіх основних документів ООН з прав людини, включаючи Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Факультативні протоколи до них та Міжнародну конвенцію з ліквідації всіх форм расової дискримінації.

З березня 2014 р. в Україні на запрошення Уряду нашої держави діє Моніторингова місія ООН у галузі прав людини, яка зокрема відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму, а також Донбасу. 

Як активний прихильник гендерної рівності, покращення становища жінок, подолання гендерних стереотипів Україна бере участь у більшості заходів ООН з цієї проблематики, у т.ч. у регулярних дебатах РБ ООН з тематики «Жінки, мир, безпека», виконує Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, зокрема шляхом виконання національних програм та проектів у цій сфері.

Обрання України до складу Ради ООН з прав людини (РПЛ) у 2006 та 2008 роках стало визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання, захисту та поваги прав і свобод людини у світі. Україна продовжує працювати в цьому органі в якості спостерігача, просуваючи ініціативи, зокрема щодо ролі превенції у заохоченні та захисті прав людини. Україна представила свою кандидатуру на вибори до складу РПЛ на період 2018-2020 рр. та 2021-2023 рр.

27 березня 2014 р. після незаконного референдуму в Криму ГА ООН схвалила резолюцію «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262), положеннями якої підтверджується суверенітет, політична незалежність, єдність та територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, невизнання проведення так званого референдуму та відповідно будь-якої зміни статусу АРК та м.Севастополя («за» -100, «утрималися» - 58, «проти» - 11). Схвалення цього документа мало вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення і засвідчило підтримку міжнародним співтовариством України у боротьбі з російською агресією.

19 грудня 2016 р. у ході 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена резолюція «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» (A/RES/71/205), яка підтверджує суверенітет та територіальну цілісність України та визнає АР Крим і місто Севастополь тимчасово окупованою територією. Важливим елементом цього документа є застосування у термінології ООН визначення «окупаційна влада» щодо статусу РФ у Криму.

13 лютого 2017 р. під головуванням України Рада Безпеки ООН одностайно ухвалила першу в історії резолюцію S/RES/2341 (2017) щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних загроз. Документ, ініційований нашою державою та спрямований на підвищення ефективності міжнародних зусиль з протидії терористичним актам проти об`єктів критичної інфраструктури в рамках Глобальної контртерористичної стратегії ООН, став своєчасним реагуванням міжнародної спільноти на динамічні загрози з боку тероризму.