ОГОЛОШЕННЯ

31 березня 2019 року відбудуться чергові вибори Президента України. Завчасно подбайте про можливість проголосувати!

До уваги громадян України!

Центральна виборча комісія оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44189&what=0). 

Верховна Рада України Постановою від 26 листопада 2018 року "Про призначення чергових виборів Президента України" призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року. 

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України і взяти участь у виборах Президента України та народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці при Консульстві України в Бресті, просимо уважно ознайомитися з пам'яткою виборцю, підготовленою Департаментом консульської служби МЗС України. 

Пам’ятка для громадян України, які проживають або перебувають в Республіці Білорусь (Брестська, Гродненська області) у день виборів Президента України 31 березня 2019 року

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
  • дипломатичний паспорт України; або
  • службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на виборчій дільниці саме при Консульстві України в Бресті.

У зв’язку з цим радимо завчасно перевірити інформацію щодо включення ваших даних до списку виборців, а також правильність написання свого прізвища, імені, по батькові та інших даних в розділі «Перевірка включення» за таким посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN .

У разі, якщо особа не включена до списку виборців на цій виборчій дільниці необхідно завчасно (бажано заздалегідь) oсобисто прибути до Консульства України в Бресті і стати на консульський облік:

  • тимчасовий облік – без стягнення консульського збору
  • постійний облік – стягується консульський збір

Перебування на консульському обліку забезпечує автоматичне включення особи до списку виборців на даній виборчій дільниці.

У разі, якщо  особу раніше було включено до Державного реєстру виборців, однак вона з тих чи інших причин змінила виборчу адресу і має намір голосувати за новою виборчою адресою, необхідно особисто подати до Консульства України заяву про зміну виборчої адреси - Примірна форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси  (детальніше: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517 ).

Це стосується, зокрема, випадків зміни виборчої адреси в Україні на адресу проживання/перебування за кордоном або зміни однієї адреси проживання/перебування за кордоном на іншу (наприклад в іншій країні або на території консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи).

Оскільки процедура внесення змін до Державного реєстру виборців вимагає певного алгоритму дій, наполегливо рекомендуємо подавати заяви про включення або зміну даних у Державному реєстрі виборців заздалегідь.

У разі, якщо Вас включено до списку виборців за своєю виборчою адресою, однак Ви знаєте, що у день виборів тимчасово перебуватимете за іншою виборчою адресою, в т.ч. у Білорусі (наприклад, у зв’язку з відрядженням, навчанням, роботою чи іншими подіями), необхідно особисто подати до органу ведення Державного реєстру виборців в Україні заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Це дозволить Вам одноразово проголосувати в день голосування на одній з виборчих дільниць в Республіці Білорусь (детальніше:https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=108&pmn_id=154 ) Зазначена Заява  подається виключно до органу ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою в Україні не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на  виборах Президента України, тобто до 25 березня 2019 року включно.

УВАГА!  Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено можливості включення громадян України до списку виборців закордонної виборчої дільниці в день голосування.

У разі додаткових питань просимо звертатися

e-mail: gc_byb@mfa.gov.ua

або за телефонами: +375 (162) 22 04 55;   +375 (162) 22 03 88

Україна у 1945 р. стала однією з держав-співзасновниць ООН. Делегація України взяла активну участь у Конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН, зокрема скоординувавши процес розробки Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН. До 1991 р., перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна мала в ООН власне представництво на рівні де-юре незалежної країни. Про високий авторитет нашої держави в ООН як у вказаний, так і в новітній періоди її розвитку, свідчить її неодноразове обрання до Ради Безпеки ООН – органу, на який країнами-членами ООН покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 рр.).

З моменту проголошення Україною незалежності розпочався якісно новий період її діяльності в ООН, яку було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави.

Генеральні секретарі ООН відвідували Україну вісім разів: У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галі (1993 р.), Кофі Аннан (2002 р.), Бан Кі-мун (2011, 2014, 2015 рр.).

Наша держава надає виключного значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у вирішенні складних та комплексних викликів. Україна виходить із необхідності належної реалізації підсумкових документів самітів ООН з питань сталого розвитку, подальшого реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, забезпечення реформи РБ ООН, посилення ролі ГА ООН як найбільш представницького політичного органу світу.

Попри триваючу агресію з боку РФ, Україна приділяє особливу увагу діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики. За практично 25 років своєї миротворчої діяльності Україна взяла участь у більш ніж 20 місіях ООН – від Гватемали до Тимор-Леште, від Хорватії до Мозамбіку, надавши ООН понад 34 тис. військовослужбовців і представників МВС. У 2017 р. близько 500 військовослужбовців Збройних Сил України та працівників Міністерства внутрішніх справ України беруть участь у 7 миротворчих операціях ООН (у ДРК, на Кіпрі, у Косово, Кот-д’Івуарі, Ліберії, Судані та Південному Судані). Наша держава є одним з лідерів за кількістю наданих до операцій ООН з підтримання миру бойових та транспортних вертольотів.

Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному напрямку.

Одним з найбільш важливих підтверджень визнання авторитету і ролі нашої держави на міжнародній арені, послідовності та неупередженості її зовнішньої політики, відданості принципам демократії та верховенства права, практичного внеску у розбудову миру та стабільності стало друге за часів незалежності обрання України до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2016–2017 рр.

Пріоритетами членства України в Раді Безпеки ООН визначено рішуче відстоювання і забезпечення універсального дотримання Цілей та Принципів Статуту ООН; посилення миротворчого потенціалу Організації; підвищення прозорості та демократичності роботи Ради Безпеки ООН; посилення спроможностей ООН із запобігання конфліктам і посередництва; підтримання миру на Африканському континенті; боротьба з тероризмом; підтримка процесів роззброєння та нерозповсюдження; просування порядку денного щодо жінок, миру та безпеки, а також дітей у збройних конфліктах та ін. Протидія російській агресії, грубому порушенню Москвою засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН, стала ключовою складовою пріоритетів та завдань України в Раді Безпеки (повний текст пріоритетів України у Раді Безпеки ООН знаходиться тут: українською мовою - http://ukraineun.org/ukraine-and-unsc/our-priorities; англійською мовою - http://ukraineun.org/en/ukraine-and-unsc/our-priorities).

Окрім того, на сьогодні Україна входить до складу таких органів ООН, як Комітет ООН з програми та координації, її представники працюють у Консультативному комітеті з адміністративних та бюджетних питань, Міжурядовій робочій групі експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності, а також представник України є суддею Міжнародного трибуналу з морського права.

 За час свого членства в ООН Україна шість разів обиралася членом Економічної і Соціальної Ради (востаннє – на період 2010-2012 рр.), двічі – членом Ради ООН з прав людини (востаннє – на період 2008-2011 рр.), одного разу – Комісії ООН з миробудівництва (2011-2012 рр. та віце-головування у 2011 р.).

У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН – найвищу посаду в Організації. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-а сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її тодішнім Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.

Україна бере активну участь у міжнародній співпраці зі сталого розвитку, спрямованій на комплексне вирішення завдань охорони довкілля, соціального розвитку й економічного зростання на глобальному, регіональному та національному рівнях.

Одним із важливих напрямків співпраці між Урядом України та ООН є пом’якшення та мінімізація довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативою України на трирічній основі схвалюються резолюції ГА ООН з цієї проблематики (остання – у грудні 2016 р.). У 2000 р. резолюцією «Закриття Чорнобильської АЕС» Генасамблея привітала відповідне рішення України.

Свого часу делегація України стала головним ініціатором скликання першої спецсесії Генасамблеї ООН з проблеми ВІЛ/СНІД у червні 2001 року. Нині наша держава активно використовує можливості ООН для боротьби з ВІЛ/СНІД, зокрема із залучення проектної і технічної допомоги органів ООН. Так, протягом 2012-2017 рр. на ці цілі очікується виділення Україні Глобальним фондом з протидії ВІЛ/СНІД близько 305 млн. дол. США.

Україна бере помітну участь у зусиллях ООН, спрямованих на подолання кліматичних змін, та є учасником Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та її Кіотського протоколу. Україна була серед перших країн, які у 2016 році ратифікували нову глобальну кліматичну угоду – Паризьку угоду.

Наша країна отримує значну технічну, консультативну та фінансову допомогу спеціалізованих установ ООН, її фондів і програм, зокрема у сферах демократичного врядування, подолання бідності, досягнення Цілей сталого розвитку, підтримки державного управління, боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими тяжкими хворобами, захисту довкілля. На 2017 р. продовжено термін дії Рамкової програми партнерства Уряду України - ООН на 2012-2016 рр. (понад 133 млн. дол. США), а також програм співпраці України з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) на 2012-2016 рр. (бюджет – понад 22 млн. дол. США) та Фондом ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) на 2012-2016 рр. (бюджет – 6,5 млн. дол. США). У контексті подолання гуманітарних наслідків агресії РФ проти нашої держави триває активна співпраця між Україною та організаціями системи ООН (УВКБ, УКГП, ПРООН, ВПП, МОМ, ВООЗ, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ін.) у гуманітарній сфері на Донбасі. Впродовж 2016 р. організації системи ООН реалізували в Україні щорічний План гуманітарного реагування ООН, у рамках якого на цілі гуманітарної допомоги постраждалому населенню було мобілізовано 97,5 млн. дол. США. 

 У поточному році гуманітарна допомога з боку організацій системи ООН надається в рамках нового Плану гуманітарного реагування ООН, бюджет якого у 2017 р. становить 214 млн. дол. США; очікується, що впродовж цього року в рамках його реалізації допомогу отримають 2,6 млн. осіб.

 Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, стороною всіх основних документів ООН з прав людини, включаючи Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Факультативні протоколи до них та Міжнародну конвенцію з ліквідації всіх форм расової дискримінації.

З березня 2014 р. в Україні на запрошення Уряду нашої держави діє Моніторингова місія ООН у галузі прав людини, яка зокрема відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях Криму, а також Донбасу. 

Як активний прихильник гендерної рівності, покращення становища жінок, подолання гендерних стереотипів Україна бере участь у більшості заходів ООН з цієї проблематики, у т.ч. у регулярних дебатах РБ ООН з тематики «Жінки, мир, безпека», виконує Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, зокрема шляхом виконання національних програм та проектів у цій сфері.

Обрання України до складу Ради ООН з прав людини (РПЛ) у 2006 та 2008 роках стало визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання, захисту та поваги прав і свобод людини у світі. Україна продовжує працювати в цьому органі в якості спостерігача, просуваючи ініціативи, зокрема щодо ролі превенції у заохоченні та захисті прав людини. Україна представила свою кандидатуру на вибори до складу РПЛ на період 2018-2020 рр. та 2021-2023 рр.

27 березня 2014 р. після незаконного референдуму в Криму ГА ООН схвалила резолюцію «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262), положеннями якої підтверджується суверенітет, політична незалежність, єдність та територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, невизнання проведення так званого референдуму та відповідно будь-якої зміни статусу АРК та м.Севастополя («за» -100, «утрималися» – 58, «проти» – 11). Схвалення цього документа мало вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення і засвідчило підтримку міжнародним співтовариством України у боротьбі з російською агресією.

19 грудня 2016 р. у ході 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена резолюція «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» (A/RES/71/205), яка підтверджує суверенітет та територіальну цілісність України та визнає АР Крим і місто Севастополь тимчасово окупованою територією. Важливим елементом цього документа є застосування у термінології ООН визначення «окупаційна влада» щодо статусу РФ у Криму.

13 лютого 2017 р. під головуванням України Рада Безпеки ООН одностайно ухвалила першу в історії резолюцію S/RES/2341 (2017) щодо захисту критичної інфраструктури від терористичних загроз. Документ, ініційований нашою державою та спрямований на підвищення ефективності міжнародних зусиль з протидії терористичним актам проти об’єктів критичної інфраструктури в рамках Глобальної контртерористичної стратегії ООН, став своєчасним реагуванням міжнародної спільноти на динамічні загрози з боку тероризму.