ОГОЛОШЕННЯ

31 березня 2019 року відбудуться чергові вибори Президента України. Завчасно подбайте про можливість проголосувати!

До уваги громадян України!

Центральна виборча комісія оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року (http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?id=44189&what=0). 

Верховна Рада України Постановою від 26 листопада 2018 року "Про призначення чергових виборів Президента України" призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року. 

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України і взяти участь у виборах Президента України та народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці при Консульстві України в Бресті, просимо уважно ознайомитися з пам'яткою виборцю, підготовленою Департаментом консульської служби МЗС України. 

Пам’ятка для громадян України, які проживають або перебувають в Республіці Білорусь (Брестська, Гродненська області) у день виборів Президента України 31 березня 2019 року

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Кожен громадянин України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном і на день голосування досяг 18-річного віку, може взяти участь у голосуванні.

Громадянам України, які проживають/перебувають на території Брестської та Гродненської областей, можна буде проголосувати на виборчій дільниці, розташованій у Консульстві України в Бресті за адресою: вул. Воровського, 19, 224030, м. Брест з 08:00 до 20:00 (за місцевим часом) 31 березня 2019 року.

Документами, які дають право для отримання виборчого бюлетеня і голосування на закордонній виборчій дільниці, є:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон; або
  • дипломатичний паспорт України; або
  • службовий паспорт України.

Для участі у виборах необхідно бути включеним до списків виборців на виборчій дільниці саме при Консульстві України в Бресті.

У зв’язку з цим радимо завчасно перевірити інформацію щодо включення ваших даних до списку виборців, а також правильність написання свого прізвища, імені, по батькові та інших даних в розділі «Перевірка включення» за таким посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/svc/f?p=111:LOGIN .

У разі, якщо особа не включена до списку виборців на цій виборчій дільниці необхідно завчасно (бажано заздалегідь) oсобисто прибути до Консульства України в Бресті і стати на консульський облік:

  • тимчасовий облік – без стягнення консульського збору
  • постійний облік – стягується консульський збір

Перебування на консульському обліку забезпечує автоматичне включення особи до списку виборців на даній виборчій дільниці.

У разі, якщо  особу раніше було включено до Державного реєстру виборців, однак вона з тих чи інших причин змінила виборчу адресу і має намір голосувати за новою виборчою адресою, необхідно особисто подати до Консульства України заяву про зміну виборчої адреси - Примірна форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси  (детальніше: https://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/2517 ).

Це стосується, зокрема, випадків зміни виборчої адреси в Україні на адресу проживання/перебування за кордоном або зміни однієї адреси проживання/перебування за кордоном на іншу (наприклад в іншій країні або на території консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи).

Оскільки процедура внесення змін до Державного реєстру виборців вимагає певного алгоритму дій, наполегливо рекомендуємо подавати заяви про включення або зміну даних у Державному реєстрі виборців заздалегідь.

У разі, якщо Вас включено до списку виборців за своєю виборчою адресою, однак Ви знаєте, що у день виборів тимчасово перебуватимете за іншою виборчою адресою, в т.ч. у Білорусі (наприклад, у зв’язку з відрядженням, навчанням, роботою чи іншими подіями), необхідно особисто подати до органу ведення Державного реєстру виборців в Україні заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Це дозволить Вам одноразово проголосувати в день голосування на одній з виборчих дільниць в Республіці Білорусь (детальніше:https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_static_page&ppg_id=108&pmn_id=154 ) Зазначена Заява  подається виключно до органу ведення Державного реєстру виборців за виборчою адресою в Україні не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на  виборах Президента України, тобто до 25 березня 2019 року включно.

УВАГА!  Законом України «Про вибори Президента України» не передбачено можливості включення громадян України до списку виборців закордонної виборчої дільниці в день голосування.

У разі додаткових питань просимо звертатися

e-mail: gc_byb@mfa.gov.ua

або за телефонами: +375 (162) 22 04 55;   +375 (162) 22 03 88

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який визначив засади співробітництва держав в Європі та став довгостроковою програмою дій, спрямованою на будівництво єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним Актом НБСЄ 1975 року, до основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

НБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співпраці Сходом та Заходом.

Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному. Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв’язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів - Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Марокко, Туніс  (середземноморські партнери); Афганістан, Республіка Корея, Таїланд і Японія (азійські партнери).

Одностайно ухвалене Радою Міністрів ОБСЄ у листопаді 2010 р. рішення про головування України в ОБСЄ в 2013 році стало визнанням ролі нашої держави у зміцненні безпеки і стабільності на просторі організації.

Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ слід відзначити:

  • зміцнення потенціалу ОБСЄ як платформи для політичного діалогу та інструменту раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання кризових та конфліктних ситуацій та постконфліктного відновлення;
  • відновлення дотримання Російською Федерацією основоположних  принципів згідно з Гельсінкським заключним актом НБСЄ 1975 р. та зобов’язань в рамках ОБСЄ внаслідок військової агресії на сході України, окупації та анексії АР Крим та м.Севастополь, засудження викрадення та незаконного утримування українських громадян в Росії (Н.Савченко, О.Сенцова та інших);
  • сприяння процесу пошуку моделей мирного врегулювання Придністровського конфлікту;
  • забезпечення посередницької ролі ОБСЄ  у рамках врегулювання Грузинського та Нагірно-Карабахського конфліктів;
  • посилення потенціалу ОБСЄ у боротьбі з транснаціональними викликами та загрозами безпеці (боротьба з проявами тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, протидія загрозам, що надходять з кіберпростору);
  • подальша розбудова та зміцнення в рамках ОБСЄ діалогу з питань енергетичної  безпеки;

Україна приділяє також особливу увагу питанням розвитку співробітництва між державами – учасницями у сфері захисту навколишнього середовища, протидії торгівлі людьми, просуванню терпимості і недискримінації, утвердженню свободи слова, проблемам національних меншин у міждержавних відносинах.

 

 Діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

Зважаючи на порушення Російською Федерацією своїх зобов’язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, її військового вторгнення на територію нашої держави та ескалацію напруги в Україні та навколо неї у зв’язку з агресивними діями російської сторони, 21 березня 2014 року за результатами тривалих переговорів держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). Згідно з прийнятим рішенням, СММ збирає інформацію та повідомляє держави-учасниці про безпекову ситуацію у зоні відповідальності, встановлює та інформує про факти інцидентів, включно щодо порушення базових принципів та зобов’язань в рамках ОБСЄ, здійснює моніторинг ситуації із дотримання прав людини та основних свобод, сприяє діалогу з метою зменшення напруженості та нормалізації ситуації.

З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 року у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Верховна Рада України проголосувала за проект закону про ратифікацію  Меморандуму 29 травня 2014 р., який  набув чинності з 13 червня 2014 року.

Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 р. та Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 р. розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 р. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі є моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який не контролюється Урядом України, а також виведення з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включаючи роззброєння всіх незаконних груп. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включаючи Автономну республіку Крим та м.Севастополь.

Місія готує щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширюються через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Додаткову інформацію про діяльність СММ ОБСЄ в Україні можна отримати на веб-сторінці Місії за посиланням http://www.osce.org/ukraine-smm.

 Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону

Спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ (Берлінська Декларація) від 2 липня 2014 р. було погоджено, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ до російської території для моніторингу пунктів пропуску «Донецьк» та «Гуково».

24 липня 2014 р. держави-учасниці ухвалили рішення про започаткування Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк». 20 спостерігачів здійснюють почерговий моніторинг на цих пропускних пунктах.  

Моніторинг на кордоні має ключову роль з точки зору забезпечення виконання Мінських домовленостей, зважаючи на прямий зв'язок одночасного моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню та моніторингу на українсько-російському кордоні. У п.4 Мінського протоколу йдеться про встановлення на українсько-російському кордоні постійного моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ, а також створення безпекових зон у прилеглих до кордону районах України та РФ.

Додаткову інформацію про діяльність Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону можна отримати на веб-сторінці Місії за посиланням http://www.osce.org/om.

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

З серпня 1994 р. в Україні діяла Місія ОБСЄ в Україні, яка основну увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв’язку з виконанням свого мандата Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.

У червні 1999 р. Координатор проектів ОБСЄ в Україні був створений як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Нормативна основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ від 13 липня 1999 року (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 року). Діяльність Координатора полягає у адмініструванні проектів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством. Основними напрямками проектної діяльності Координатором наразі є:

            -Демократизація та належне управління: розвиток громадянського суспільства; допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні; сприяння національному діалогу в Україні;
-    Верховенство права та права людини: подальше зміцнення верховенства права в Україні; зміцнення потенціалу державних органів і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми; забезпечення ґендерної рівності та протидія насильству в сім’ї; підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної освіти в Україні; підтримка єдності судової практики у сфері прав людини; гарантування прав людини при здійсненні правосуддя; підтримка реформування органів внутрішніх справ України; підтримка національного діалогу заради реформ, справедливості та розвитку;
-    Економіко-довкільна та військово-політична сфера: підвищення ефективності роботи Державної прикордонної служби України;   реабілітація територій, забруднених вибухонебезпечними залишками минулих війн; екологічне обстеження та рекультивація колишніх місць зберігання рідкого ракетного палива типу «меланж»; допомога звільненим військовослужбовцям реінтегруватись в суспільство; покращення стандартів надання цифрових адміністративних послуг в Україні; протидія тероризму та транснаціональній організованій злочинності тощо.
            Додаткову інформацію про діяльність Координатора проектів ОБСЄ в Україні  можна отримати за посиланням http://www.osce.org/ukraine.
            Україна також активно співпрацює з інститутами Організації, насамперед, з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро демократичних інститутів і прав людини та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Взаємодія з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин здійснюється в контексті розробки законодавства України в сфері захисту прав раніше депортованих осіб та мовної політики, а також питань національних меншин у двосторонніх відносинах України з іншими державами.

Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), яке, серед іншого, займається спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, здійснювало моніторинг виборчих процесів в Україні, починаючи з 1998 року.

Українська сторона приділяє також важливої уваги розвитку  конструктивного діалогу з Представником ОБСЄ з питань свободи слова, Координатором діяльності ОБСЄ сферах економіки та довкілля у напрямку розвитку цієї складової забезпечення регіональної безпеки, а також з Спеціальним представником ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми.

Парламентська асамблея (ПА) ОБСЄ (http://www.oscepa.org/ ) - створена в квітні 1991 р.; пленарні засідання проводяться раз на рік за підтримки Секретаріату ПА, який розташовано в Копенгагені (Данія). Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. У 2015 р. щорічна сесія ПА ОБСЄ відбулася 5-9 липня 2015 року в м.Гельсінкі (Фінляндія), у ході якої переобрано Президента ПА ОБСЄ: на посаді залишився представник Фінляндії Ілка Канерва.

В Бакинській Декларації  ПА ОБСЄ, схваленій у липні 2014 р. в м.Баку (Азербайджан), міститься заклик до РФ скасувати анексію АР Крим та м.Севастополь, а також міститься резолюція «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінських принципів», яка називає  так званий референдум в АР Крим, що відбувся 16 березня 2014 р., як нелегітимний та незаконний акт, результати якого не мають ніякої юридичної сили (посилання за адресою http://www.oscepa.org/meetings/annual-sessions/2014-baku-annual-session ).

У ході цьогорічної 24-ої літньої сесії ПА ОБСЄ держави-члени ПА ОБСЄ ухвалили Гельсінкську Декларацію, яка включає, серед іншого, дві резолюції на підтримку України: «Продовження очевидних, грубих та невиправлених порушень РФ зобов’язань в рамках ОБСЄ та міжнародних норм» та «Щодо викрадених та незаконно утримуваних в Російській Федерації українських громадян» (з текстом можна ознайомитися за посиланням http://www.oscepa.org/meetings/annual-sessions/2015-annual-session-helsinki ).

Інформацію про Постійну делегацію Верховної Ради України в ПА ОБСЄ розміщено за адресою http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=77 .