ОГОЛОШЕННЯ

Виїзне консульське обслуговування у м.Гродно

21 вересня 2021 р. Консульство України в Бресті проводитиме у м. Гродно виїзне консульське обслуговування громадян.

Прийом громадян заплановано з 11:00 до 13:00 за адресою: м. Гродно, вул. Кабяка, 10Б, (приміщення Почесного Консульства України в Гродно; 2-й поверх, ТЦ "Серпантин").

Попередній запис за телефоном: +375 29 863 03 34.

Вхід в приміщення, де проводитиметься прийом, здійснюватиметься з дотриманням заходів з протидії розповсюдженню коронавірусу COVID-19:

  • по одному;
  • в захисній масці;
  • в одноразових рукавичках;
  • зі своєю кульковою ручкою для підписання документів.

 

Про зміни у порядку в’їзду і перебування осіб в Україні в період дії карантину
(оновлено 02.08.2021)

28 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 787 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Повний актуалізований (зі змінами та доповненнями) текст постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

Вказаною постановою, серед іншого, змінено вимоги щодо самоізоляції (обсервації) у зв’язку з перетинанням державного кордону на в’їзд в Україну та перетином контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь і виїзду з них (далі – КПВВ).

Зокрема, іноземцям та особами без громадянства за виключенням окремих категорій, як і раніше під час в’їзду в Україну, потрібно мати поліс (свідоцтво, сертифікат) страхування від COVID-19, який діє на увесь термін перебування в Україні, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування на COVID-19, які проведено не більше як за 72 години до перетину державного кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених, чи відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19 або про взаємне визнання COVID-сертифікатів.

Водночас, з урахуванням внесених згаданим актом Уряду змін, починаючи з 5 серпня 2021 року самоізоляції підлягають:

- особи, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну. 

Зазначена вимога не поширюватиметься на такі категорії осіб:

  1. осіб, які не досягли 18 років;
  2. громадян України, які виїхали за кордон до 4 серпня 2021 року;
  3. глав та членів офіційних делегацій іноземних держав, співробітників міжнародних організацій, а також осіб, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ;
  4. працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
  5. осіб, які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
  6. осіб, які прибувають для участі в культурних заходах, що проходять на території України, за запрошенням закладу культури та супроводжуючих їх осіб;
  7. військовослужбовців (підрозділів) збройних сил держав — членів НАТО та держав — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
  8. експертів прикордонних відомств країн Європейського Союзу, які прибувають в рамках проведення спільних операцій з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони Frontex;
  9. членів офіційних урядових та інших делегацій України, які повертаються в Україну після здійснення короткострокових відряджень за кордон з метою участі в міжнародних консультаціях, переговорах, конференціях, сесіях органів міжнародних організацій, засіданнях міжурядових комісій, інших спільних міждержавних органів;
  10. учасників зовнішнього незалежного оцінювання, осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території України, а також батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, які супроводжують таких осіб;
  11. водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад;
  12. осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
  13. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19.

- особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім:

  1. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
  2. осіб, які не досягли 18 років;
  3. працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;
  4. учасників зовнішнього незалежного оцінювання;
  5. осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, в тому числі на курси (відділення) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  6. здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
  7. одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в пп. 4) – 6) вище;
  8. громадян України, які бажають здійснити вакцинацію від COVID-19 на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором;
  9. осіб, які мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації чи міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19;
  10. громадян України, які мають виданий в установленому МОЗ порядку документ, що підтверджує отримання однієї дози вакцини від COVID-19, включеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або КПВВ, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації. Посадові особи Державної прикордонної служби перевіряють встановлення особами та активацію мобільного додатка під час перетину ними державного кордону або КПВВ.

Перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка забороняється. У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовлятиме іноземному подорожуючому в перетині державного кордону відповідно до статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Строк самоізоляції осіб у зв’язку з перетином державного кордону на в’їзд в Україну або КПВВ, становить:

10 днів (крім осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів) та розпочинається через 72 години з моменту перетину державного кордону або КПВВ. Самоізоляція, обсервація особи не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведеного після перетину державного кордону або КПВВ;

14 днів – для осіб, які прибули з Російської Федерації, Республіки Індія та перебували на їх території більше ніж 7 днів протягом останніх 14 днів. Строк самоізоляції розпочинається з моменту перетину державного кордону або КПВВ та не може бути припинений у разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону. Відомості про прізвище, ім’я, по батькові, серію і номер паспорта, інформації про засоби зв’язку (номер телефону) вказаної категорії осіб передаватимуться АДПС України до державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який визначив засади співробітництва держав в Європі та став довгостроковою програмою дій, спрямованою на будівництво єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним Актом НБСЄ 1975 року, до основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

НБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співпраці Сходом та Заходом.

Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об`єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному. Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв`язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів - Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Марокко, Туніс  (середземноморські партнери); Афганістан, Республіка Корея, Таїланд і Японія (азійські партнери).

Одностайно ухвалене Радою Міністрів ОБСЄ у листопаді 2010 р. рішення про головування України в ОБСЄ в 2013 році стало визнанням ролі нашої держави у зміцненні безпеки і стабільності на просторі організації.

Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ слід відзначити:

  • зміцнення потенціалу ОБСЄ як платформи для політичного діалогу та інструменту раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання кризових та конфліктних ситуацій та постконфліктного відновлення;
  • відновлення дотримання Російською Федерацією основоположних  принципів згідно з Гельсінкським заключним актом НБСЄ 1975 р. та зобов`язань в рамках ОБСЄ внаслідок військової агресії на сході України, окупації та анексії АР Крим та м.Севастополь, засудження викрадення та незаконного утримування українських громадян в Росії (Н.Савченко, О.Сенцова та інших);
  • сприяння процесу пошуку моделей мирного врегулювання Придністровського конфлікту;
  • забезпечення посередницької ролі ОБСЄ  у рамках врегулювання Грузинського та Нагірно-Карабахського конфліктів;
  • посилення потенціалу ОБСЄ у боротьбі з транснаціональними викликами та загрозами безпеці (боротьба з проявами тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, протидія загрозам, що надходять з кіберпростору);
  • подальша розбудова та зміцнення в рамках ОБСЄ діалогу з питань енергетичної  безпеки;

Україна приділяє також особливу увагу питанням розвитку співробітництва між державами - учасницями у сфері захисту навколишнього середовища, протидії торгівлі людьми, просуванню терпимості і недискримінації, утвердженню свободи слова, проблемам національних меншин у міждержавних відносинах.

 

 Діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

Зважаючи на порушення Російською Федерацією своїх зобов`язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, її військового вторгнення на територію нашої держави та ескалацію напруги в Україні та навколо неї у зв`язку з агресивними діями російської сторони, 21 березня 2014 року за результатами тривалих переговорів держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). Згідно з прийнятим рішенням, СММ збирає інформацію та повідомляє держави-учасниці про безпекову ситуацію у зоні відповідальності, встановлює та інформує про факти інцидентів, включно щодо порушення базових принципів та зобов`язань в рамках ОБСЄ, здійснює моніторинг ситуації із дотримання прав людини та основних свобод, сприяє діалогу з метою зменшення напруженості та нормалізації ситуації.

З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 року у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Верховна Рада України проголосувала за проект закону про ратифікацію  Меморандуму 29 травня 2014 р., який  набув чинності з 13 червня 2014 року.

Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 р. та Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 р. розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов`язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 р. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі є моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який не контролюється Урядом України, а також виведення з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включаючи роззброєння всіх незаконних груп. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включаючи Автономну республіку Крим та м.Севастополь.

Місія готує щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширюються через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Додаткову інформацію про діяльність СММ ОБСЄ в Україні можна отримати на веб-сторінці Місії за посиланням http://www.osce.org/ukraine-smm.

 Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону

Спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ (Берлінська Декларація) від 2 липня 2014 р. було погоджено, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ до російської території для моніторингу пунктів пропуску «Донецьк» та «Гуково».

24 липня 2014 р. держави-учасниці ухвалили рішення про започаткування Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк». 20 спостерігачів здійснюють почерговий моніторинг на цих пропускних пунктах.  

Моніторинг на кордоні має ключову роль з точки зору забезпечення виконання Мінських домовленостей, зважаючи на прямий зв'язок одночасного моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню та моніторингу на українсько-російському кордоні. У п.4 Мінського протоколу йдеться про встановлення на українсько-російському кордоні постійного моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ, а також створення безпекових зон у прилеглих до кордону районах України та РФ.

Додаткову інформацію про діяльність Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону можна отримати на веб-сторінці Місії за посиланням http://www.osce.org/om.

Координатор проектів ОБСЄ в Україні

З серпня 1994 р. в Україні діяла Місія ОБСЄ в Україні, яка основну увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв`язку з виконанням свого мандата Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.

У червні 1999 р. Координатор проектів ОБСЄ в Україні був створений як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Нормативна основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ від 13 липня 1999 року (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 року). Діяльність Координатора полягає у адмініструванні проектів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством. Основними напрямками проектної діяльності Координатором наразі є:

            -Демократизація та належне управління: розвиток громадянського суспільства; допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні; сприяння національному діалогу в Україні;
-    Верховенство права та права людини: подальше зміцнення верховенства права в Україні; зміцнення потенціалу державних органів і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми; забезпечення ґендерної рівності та протидія насильству в сім`ї; підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної освіти в Україні; підтримка єдності судової практики у сфері прав людини; гарантування прав людини при здійсненні правосуддя; підтримка реформування органів внутрішніх справ України; підтримка національного діалогу заради реформ, справедливості та розвитку;
-    Економіко-довкільна та військово-політична сфера: підвищення ефективності роботи Державної прикордонної служби України;   реабілітація територій, забруднених вибухонебезпечними залишками минулих війн; екологічне обстеження та рекультивація колишніх місць зберігання рідкого ракетного палива типу «меланж»; допомога звільненим військовослужбовцям реінтегруватись в суспільство; покращення стандартів надання цифрових адміністративних послуг в Україні; протидія тероризму та транснаціональній організованій злочинності тощо.
            Додаткову інформацію про діяльність Координатора проектів ОБСЄ в Україні  можна отримати за посиланням http://www.osce.org/ukraine.
            Україна також активно співпрацює з інститутами Організації, насамперед, з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро демократичних інститутів і прав людини та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Взаємодія з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин здійснюється в контексті розробки законодавства України в сфері захисту прав раніше депортованих осіб та мовної політики, а також питань національних меншин у двосторонніх відносинах України з іншими державами.

Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), яке, серед іншого, займається спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, здійснювало моніторинг виборчих процесів в Україні, починаючи з 1998 року.

Українська сторона приділяє також важливої уваги розвитку  конструктивного діалогу з Представником ОБСЄ з питань свободи слова, Координатором діяльності ОБСЄ сферах економіки та довкілля у напрямку розвитку цієї складової забезпечення регіональної безпеки, а також з Спеціальним представником ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми.

Парламентська асамблея (ПА) ОБСЄ (http://www.oscepa.org/ ) - створена в квітні 1991 р.; пленарні засідання проводяться раз на рік за підтримки Секретаріату ПА, який розташовано в Копенгагені (Данія). Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. У 2015 р. щорічна сесія ПА ОБСЄ відбулася 5-9 липня 2015 року в м.Гельсінкі (Фінляндія), у ході якої переобрано Президента ПА ОБСЄ: на посаді залишився представник Фінляндії Ілка Канерва.

В Бакинській Декларації  ПА ОБСЄ, схваленій у липні 2014 р. в м.Баку (Азербайджан), міститься заклик до РФ скасувати анексію АР Крим та м.Севастополь, а також міститься резолюція «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінських принципів», яка називає  так званий референдум в АР Крим, що відбувся 16 березня 2014 р., як нелегітимний та незаконний акт, результати якого не мають ніякої юридичної сили (посилання за адресою http://www.oscepa.org/meetings/annual-sessions/2014-baku-annual-session ).

У ході цьогорічної 24-ої літньої сесії ПА ОБСЄ держави-члени ПА ОБСЄ ухвалили Гельсінкську Декларацію, яка включає, серед іншого, дві резолюції на підтримку України: «Продовження очевидних, грубих та невиправлених порушень РФ зобов`язань в рамках ОБСЄ та міжнародних норм» та «Щодо викрадених та незаконно утримуваних в Російській Федерації українських громадян» (з текстом можна ознайомитися за посиланням http://www.oscepa.org/meetings/annual-sessions/2015-annual-session-helsinki ).

Інформацію про Постійну делегацію Верховної Ради України в ПА ОБСЄ розміщено за адресою http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=77 .